Як подолати стрес?

Авторpress

Як подолати стрес?

Протягом тривалого часу ми відчуваємо зростання темпів життя.  Разом із цим збільшується і психоемоційне навантаження на нервову систему людини. Ще одним потрясінням для багатьох стала пандемія COVID -19, яка  не могла не вплинути на здоров’я кожного з нас.  Тому ми часто чуємо про стрес, відтак давайте розберемось, чи завжди стрес — це погано, і якими можуть бути його наслідки.

Адаптація до зовнішніх подразників – це фізіологічна функція стресу. Тобто стрес — це особливий стан, який забезпечує захист організму від загроз. При цьому в організмі розвиваються зміни як нервової, так і гормональної системи.  Натомість  стрес може бути як  корисним, так і шкідливим. Корисний стрес або «еустрес»  допомагає мобілізуватись фізично та емоційно. Короткочасний – викликає відчуття ейфорії та значущості докладених зусиль. Це нормальна реакція здорової людини на зовнішні фактори. Але ресурси нашого організму не безмежні. У тому випадку, коли інтенсивність та тривалість дії фактору  перевищують можливості організму протистояти стресу, він виснажується. Тоді такий стрес називається дистресом. Згідно з  концепцією, яку ще 1936 році описав канадський фізіолог Ганс Сельє, під час дії стресових факторів активуються симпатоадреналова та гіпоталамо-гіпофізарна — адренокортикальна системи, які взаємодіють одна з одною.  Наприклад, симпатоадреналова с система відповідає за реакцію “ бий або біжи”. Активація симпатичної нервової системи призводить до мобілізації організму, дає можливість підготуватись до активних дій, адже відбувається викид адреналіну в кров, внаслідок чого відбувається звуження судин шкіри та нирок, а також розширення судин скелетних м’язів та судин, що забезпечують  надходження крові до серця. А гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальна система активується при більш тривалій дії стресових факторів. Найважливішу роль тут відіграє “ гормон стресу” – кортизол, який стимулює перетворення білків у вуглеводи, призводить до підвищення концентрації глюкози крові, регулює утворення і розподіл жирів, пригнічує клітинний та гуморальний імунітет. Таким чином, хронічний стрес негативно впливає на стан нашого організму.

     Відтак, розглянемо етапи розвитку стресу. Стрес проходить 3 стадії:

  1. Стадія тривожності – стадія мобілізації сил. Відбувається зміна коровозабезпечення органів, збільшується постачання кров’ю мозку, серця, м’язів, в той час як травної системи — зменшується. Також підвищується пульс та частота дихання. Змінюється і психічний стан, людина стає більш сконцентрованою, вся увага зосереджена на подразнику. На щастя, більшість стресових ситуацій закінчуються саме на цьому етапі.
  2. 2. Стадія резистентності. Мета цієї стадії – підвищити опірність організму до дії подразників, людина стає більш витривалою, активізується діяльність мозку та м’язів, мобілізується воля та бажання подолати такі обставини. На цій стадії можна помітити як змінюється колір обличчя, можуть тремтіти кінцівки, напружуватись м’язи. І, найважливіше, організм мобілізує всі імунні сили на захист людини від стресового подразника ззовні. Щодо картини крові: лейкоцити надходять до клітин шкіри ,намагаючись захистити у першу чергу поверхню шкіри від проникнення патогенних бактерій, але на противагу знижується їх вміст у селезінці та периферійній крові, цим самим послаблюється  імунна система. Також стимулюється діяльність кори наднирників та виділяється кортизол.
  3. 3. Стадія виснаження. Якщо дія фактору не припиняється, він продовжує бути занадто інтенсивним та тривалим, розвивається стійке виснаження всіх сил організму.

Ознаки хронічного стресу:

 Мозок.

Під впливом хронічного стресу центральна нервова система стає вразливою, що може призвести до змін у поведінці та стати причиною переїдання, недоїдання, зловживання алкоголем, наркотиками або до соціальної ізоляції, відчуття втрати контролю над життям, зниження настрою на знервованістю.

 Серцево-судинна система.

Серце у стані стресу працює швидше. Судини стискаються і спрямовують більше кисню у м’язи задля забезпечення сили для термінової реакції. Це сприяє підвищенню кров’яного тиску. А постійна гіпертонія посилює ризик виникнення інсульту та серцевого нападу. Можливе відчуття тиску та болю за грудиною , задишка, швидка втомлюваність.

 М’язи.

М’язи напружуються аби в разі необхідності захиститися від імовірних травм. Як правило, вони повертаються у спокійний стан. Але хронічний стрес тримає м’язи в постійній напрузі , що  викликає больові відчуття по всьому тілу.

Травна система

У стані стресу печінка виробляє додатковий цукор (глюкозу), щоб забезпечити  організм енергією. Але якщо цей стан переходить у хронічний, організм може не впоратися з підвищеним рівнем глюкози, що може  збільшити ризик появи діабету ІІ типу.

Знижене кровопостачання травної системи може стати причиною виразки шлунка, також можуть відновитися  симптоми існуючої виразки.

Окрім того, хронічний стрес впливає на те, як їжа пересувається травною системою. Залежно від особливостей організму, наслідками можуть бути діарея, запори, нудота, блювота і болі в животі.

 Імунна система

Стрес стимулює імунну систему. За форсмажорних обставин це працює людині на користь, адже допомагає уникнути інфекцій та пришвидшує загоєння ран. Але з часом гормони стресу навпаки роблять імунну систему вразливішою до вірусних захворювань. Це, як мінімум, збільшує час, необхідний організму для відновлення після хвороби або травми. Знижується клітинний та гуморальний імунітет, що призводить до більш частих та важких застудних захворювань.

 Репродуктивна система

Короткочасною реакцією на стрес у чоловіків є викид тестостерону. Але від регулярного емоційного виснаження його рівень із часом зменшується. Це впливає на виробництво сперми, спричиняє еректильну дисфункцію і  може призвести до імпотенції. У жінок стрес впливає на перебіг циклу, менструація стає нерегулярною та болючішою. До того ж постійне нервове виснаження посилює  симптоматику.

  1. Напади жару. Це нормально для людини трохи пітніти, коли вона нервує .Але хронічний стрес може підвищувати пітливість людей в принципі. У жінок в період менопаузи це може погіршити напади жару (приливи).
  2. Ком в горлі. М’язи нижньої частини горла та стравоходу скорочуються під час тривоги і це може спровокувати труднощі з ковтанням.
  3. Здуття живота. Стрес впливає на склад мікробів у нашому організмі. І це може призводити до здуття живота. Під час стресу кишківник стискається, що може викликати діарею, закрепи та здуття.

Як протидіяти хронічному стресу:

  1. Визначте ситуації, які викликають у вас стрес. Розробіть план та алгоритм поведінки у цих ситуаціях. Готуйтесь до схожих ситуацій – збільшуйте свою витривалість до стресових чинників.

2.Змінюйте режими роботи  та відпочинку.

  1. Практикуйте фізичну активність. Проводьте щодня близько 2 години на свіжому повітрі.
  2. Спілкуйтесь з друзями.
  3. Підтримуйте свою самооцінку через фіксацію цілей, яких ви досягли і справ,що виконали.
  4. Здорове харчування. Відновіть присутність в організмі достатньої кількості вітамінів/амінокислот/білків в організмі.

 Потрібно підкреслити: коли  не компенсується стресовий  стан, то це призводить до виникнення найрізноманітніших нервових станів (неврозів), що є психічним розладом та потребує негайного звернення  до лікаря, в першу чергу до психоневролога. Потрібну консультацію ви можете отримати у фахівців психоневрологічного диспансеру КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» за адресою вул. І. Мазепи, 3.

При екстреній ситуації звертатися за телефоном довіри (0462) 970-978.

 

Про автора

press editor

Залишити відповідь

ГОЛОВНЕ МЕНЮ