Архів автора admin_opnl

Авторadmin_opnl

Інтеграція послуг охорони психічного здоров’я у систему первинної медичної допомоги: чому це важливо 

Багато суспільних міфів і відсутність доступної інформації про причини виникнення психічних розладів, їх перебіг та лікування часто сприяють погіршенню функціонування цих людей в соціумі, поширенню дискримінації та стигматизації щодо людей з психічними розладами.

Так, наприклад, багато хто вважає, що проблеми у сфері психічного здоров’я виникають лише у невеликої групи населення, хоча насправді, у близько 60% людей, які відвідують медичні заклади первинної ланки, діагностується психічний розлад. Інша поширена думка, що психічні захворювання невиліковні, хоча відомо, що ефективне лікування існує та може успішно реалізовуватися на рівні первинної ланки надання медичної допомоги. Дехто переконаний, що люди, які мають психічні порушення є жорстокими та неврівноваженими і тому повинні бути ізольованими, коли ж, насправді, більшість тих, хто хворіє, не схильні до агресивних дій щодо інших осіб. Більшість людей, які хворіють психічними розладами можуть повноцінно жити та працювати в суспільстві.

 

7 ПРИЧИН ДЛЯ ІНТЕГРАЦІЇ ПОСЛУГ ОХОРОНИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я У СИСТЕМУ ПЕРВИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

1. Психічне та фізичне здоров’я взаємопов’язані

Люди, які страждають психічними розладами, часто не можуть дбати про своє здоров’я настільки ефективно, як люди, які не мають проблем у психічній сфері. Багато людей також страждає від фізичних та психічних проблем зі здоров’ям одночасно. Інтегрована первинна медична допомога забезпечує отримання лікування у цілісний спосіб: людям з соматичними (фізичними) проблемами надається допомога при психічних розладах і здійснюється нагляд за фізичним здоров’ям людей, які страждають на психічні розлади.

2. Допомога людям із психічними розладами надається не в повному обсязі

В усіх країнах поширеність психічних розладів серед населення є набагато вищою у порівнянні з фактичною кількістю людей, які отримують лікування та догляд. Медична допомога спеціальних служб та послуг для надання допомоги людям із психічними розладами на первинній ланці суттєво підвищує ефективність лікування та догляду.

3. Допомога у сфері психічного здоров’я на первинній ланці покращує доступ населення до спеціалістів та фахових послуг

Коли психічне здоров’я інтегроване в систему первинної медичної допомоги, люди можуть отримати доступ до послуг з охорони психічного здоров’я ближче до місця свого проживання. При цьому сім’я та близьке оточення пацієнта активно залучаються у лікувальний процес, підтримують  його у повсякденній діяльності, що є доброю передумовою для одужання. Надання послуг у сфері психічного здоров’я на рівні первинної медичної допомоги сприяє тому, що населення усвідомлює важливість цієї проблеми, знання про психічне здоров’я поширюються, а лікарі можуть здійснювати тривале спостереження за людьми, які хворіють, та скеровувати їх у відповідні служби у разі потреби.

4. Первинна медична допомога у галузі психічного здоров’я сприяє дотриманню прав людини

Послуги, які надаються людям із психічними розладами на рівні первинної медичної допомоги, мінімізують стигму та дискримінацію у суспільстві. Вони також зменшують ризик порушення прав людини, що може спостерігатися у психіатричних інституціях та інтернатах.

5. Первинна медична допомога у галузі психічного здоров’я є фінансово доступнішою та економічно ефективнішою

Послуги, які надаються особам із психічними розладами на рівні первинної ланки медичної допомоги є економічно доступнішими, ніж лікування у психіатричному стаціонарі. Суттєво менше коштів затрачається на лікування з бюджету. Пацієнти та члени їхніх сімей не витрачають додаткові кошти на пошук фахівців та транспорт. Таким чином, лікування поширених психічних розладів є економічно ефективнішим, а інвестиції з боку держави  можуть бути використані більш раціонально.

6. Первинна медична допомога у сфері психічного здоров’я сприяє кращим результатам лікування

Більшість людей, які страждають психічними розладами та отримують допомогу на первинній ланці системи охорони здоров’я, мають добрі результати лікування за умови налагодженої мережі послуг на вторинному рівні надання медичної допомоги  та у громаді.

7. Соціальне та економічне навантаження, пов’язане з психічними розладами

Психічні розлади поширені в усіх суспільствах. Людина, яка страждає психічним захворюванням, потребує тривалого лікування та реабілітації. Близьке оточення пацієнта (батьки, родичі) також залучені у лікувальний та реабілітаційний процес. Це потребує значного соціального та матеріального ресурсу, що позначається на економіці суспільства в цілому. ​
За матеріалами World Health Organization and World Organization of Family Doctors (Wonca) 2008. Переклад Інституту Психічного Здоров’я Українського Католицького Університету, 2017

Авторadmin_opnl

МОЗ: В Україні оновлено Національний календар профілактичних щеплень

Оновлення  в календарі стосуються  вакцинації проти гепатиту В та туберкульозу. Новації в календарі базуються на міжнародному досвіді проведення імунізації, а також відповідають рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

Щодо вакцинації проти туберкульозу

Діти отримуватимуть єдине щеплення БЦЖ проти туберкульозу на 3-5 добу. Це доказово обґрунтований підхід з доведеною ефективністю. Такий підхід відповідає рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я та визнаний світовою медичною спільнотою.

Щодо вакцинації проти гепатиту В

Відтепер другу дозу вакцини проти гепатиту В дитина отримуватиме у другий місяць життя. Це дозволить дозволить у майбутньому використовувати комбіновану багатокомпонентну вакцину, що зменшить кількість візитів на вакцинацію у перший місяць життя дитини.

Таким чином, національний календар щеплень в Україні відтепер відповідає досвіду країн Європи, де вакцинація проти гепатиту В співпадає або поєднується з імунізацією проти дифтерії, правця, кашлюку та поліомієліту у дітей (у 2 та 6 міс).

Такий підхід є доцільним та науково обґрунтованим і допомагає збільшити частку дітей, щеплених своєчасно.

Нагадаємо, наразі в Україні обов’язковою є вакцинація дітей від 10 небезпечних хвороб:

  • гепатиту В,
  • туберкульозу,
  • поліомієліту,
  • дифтерії,
  • кашлюку,
  • правця,
  • гемофільної інфекції,
  • кору,
  • краснухи
  • і епідемічного паротиту.

Всі вакцини для дітей, необхідні для імунізації згідно з Національним календарем щеплень, передані в регіони та доступні безоплатно в закладах первинної медичної допомоги України. Всі ці вакцини є якісними, ефективними та безпечними, прекваліфіковані ВООЗ. Деякі вакцини є однокомпонентними (захищають від одного захворювання), інші – багатокомпонентними (захищають від двох чи більше захворювань одночасно). Вакцини, що закуповується для України за кошти державного бюджету, закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).

Авторadmin_opnl

Дайджест МОЗ № 8: Як працює програма «Доступні ліки»

У черговому номері «Дайджесту змін в охороні здоров’я» МОЗ розповідає про принцип роботи і досягнення програми «Доступні ліки», відповідає на питання щодо нових вимог до виписування рецептів, розповідає, як працює відшкодування ліків у селах України.

Ознайомитись з Дайджестом № 8 можна тут

Авторadmin_opnl

СОН ТА ЙОГО ПОРУШЕННЯ

Скільки часу повинна спати людина в різні періоди життя?

Наш організм з віком  багато в чому змінюється і сон не є виключенням.

Знання про те, що сон змінюється з віком дає підставу  зробити висновок, що скорочення тривалості сну з плином часу, зовсім не безсоння, а закономірний життєвий процес.

З віком кількість сну змінюється. Новонароджені сплять 16—18 годин, і це той вік, коли ми знаходимось уві сні максимальну кількість часу. Потім тривалість сну зменшується, до 10 годин за ніч в десятирічному віці. В підлітковий період тривалість сну складає біля 8 годин. Потім  ми в середньому спимо біля 7 годин і до сімдесятирічного віку ми спимо 6-6,5 годин. Тим не менш іноді ми компенсуємо нічний сон денним.

 Чому ми літаємо уві сні?

Зазвичай людям, що були розбуджені під час повільного сну, здається що він був дуже коротким і не дуже глибоким. Насправді в ці моменти йде відновлення біохімічної рівноваги мозкової тканини і активізація управління внутрішніми органами. Наприклад, в період «дельта-сну» в організмі посилюється синтез білків, відбувається ділення клітин, йде вироблення  деяких життєво важливих гормонів, в тому числі и гормону росту. Мабуть, саме тому діти під час сну літають…

Останнім часом при засинанні я здригаюсь або по мені ніби то струм проходить. Що це?

Це так звані міоклонічні судоми — мимовільне здригання тіла, яке може відбуватись в ранній фазі сну у всіх або майже у всіх здорових людей. Це показник неврологічних змін, що відбуваються уві сні.

Найяскравіші сни сняться в першій фазі сну, яка характеризується хвилями мозку, що властива стану неспання. Тому людина, що спить, часто голосно розмовляє, реагуючи на подразники у сновидіннях. За пропозицією багатьох дослідників, розмови під час сну свідчать про стресовий стан людини.

О котрій годині вкладати дитину спати?

Для  спокійного сну малюка дуже важливий чіткий режим. Вкладати дитину треба завжди в один і той же час, це допоможе настроїти «біологічний годинник»  на сон. Дитину не повинна бути голодною перед сном. Для спокійного нічного сну дитини необхідно привчати засинати самостійно, без додаткової  допомоги батьків, бабусь, дідусів та інших родичів.

Які обстеження необхідно зробити при порушеному сні?

Обстеження залежать від порушень сну. При безсонні, як правило, проводять клінічне інтерв’ю, яке поєднується з обстеженням по шкалам. В клінічному інтерв’ю необхідно звернути увагу на супутню патологію, яка може визивати або посилювати безсоння. Лікування основного захворювання може відновити сон до вікової норми. Проведення полісомнографії рекомендовано, але не є обов’язковим.

При підозрі на апное під час сну необхідно провести полісомнографію (для визначення зниження насиченості крові киснем та індексу апное), зміна ваги та індексу маси тіла (як правило, люди мають підвищену вагу), рентгенографію органів грудної клітини, уточнення про паління, зловживання алкоголем, снодійним та седативними препаратами (які можуть призвести до виникнення і прогресування апное), хропіння, наявність денної сонливості та артеріальної гіпертензії. Важливо, щоб партнер пацієнта або людина, яка спить в одній і тій же кімнаті, був на первинному огляді разом з пацієнтом для отримання об’єктивної інформації.

Мені сняться дуже яскраві та кольорові сни. Це нормально?

Деякі вчені вважають, що кольорові сни сняться людям з розхитаною  психікою, так, за їхніми експериментами, пацієнти, що страждають на шизофренію, бачать кольорові сни в  20 разів частіше! Однак не варто впадати у відчай, це усього лише одна з версій, від якої дослідники поступово відмовляються! Інша гіпотеза про чорно-білі сни передбачає, що вони з’явились з розповсюдженням чорно-білих фотографій, кіно та телебачення. І таким чином людина може порівняти чорно-білу картинку з реальним барвистим світом. Ще одна версія свідчить, що інтенсивність забарвлення снів залежить від емоційного стану того, хто спить. Якщо людина відчула за день сильні емоції, то його сон напевно буде грати усіма  кольорами веселки, а якщо ж людина втомилась, або просто виснажена, то вона бачить слабо забарвлені сни. Як би то не було кольорові сни набагато рідше чорно-білих носять негативний характер. До того ж, за результатами дослідження американців, більш яскраві кольорові сни бачать інтелектуально розвинені люди. Ну, а бачать їх 20% населення!

Протягом життя людини сон змінюється

  • В середньому людині потрібно від 7 до 9 годин сну кожну ніч
  • 13% чоловіків та 36% жінок старше за 65  років потребують хоча б півгодини для того, щоб заснути
  • В різному віці сон змінюється, але неспокійний сон і нескінчені пробудження протягом ночі, погана ознака

Я взагалі не пам’ятаю  снів або не бачу. Це якесь порушення?

Сни бачать усі люди, але кількість людей, що їх пам’ятають при пробудженні значно менша. Людина пам’ятає сон в залежності від того, в яку фазу сну вона прокинулась.

Сновидіння можуть зникнути або бути дуже короткочасними, якщо фаза REM сну дуже коротка і при цьому часта, однак це явище дуже рідке.

Що таке апное? Чим воно небезпечне?

Апное — це захворювання, яке характеризується зупинкою зовнішнього дихання під час сну, як правило на 10 секунд, і може досягати 2—3 хвилин. Під час апное відсутні рухи дихальних м’язів. Пацієнти, що страждають апное можуть мати зупинку дихання до 20—30   разів за ніч. Апное порушує сон, викликає денну сонливість, погіршує пам’ять, інтелект, зниження працездатності та постійну втомлюваність.

Види апное:

  • обструктивне (звуження верхніх дихальних шляхів);
  • центральне (обумовлене патологією, наприклад, інсульт, пухлина, полінейропатія, полімієліт, міастенія, м’язова дисфорія, серцева недостатність);
  • змішане.

Апное під час сну, як правило, виникає у людей, що хроплять, які мають зайву вагу, товсту та коротку шию.

Вживання алкоголю та табакопаління може сприяти виникненню апное.

Якщо людина відноситься до типу «жайворонок» або «сова»  це якось впливає на те, коли вона повинна лягати спати?

Багато людей вважають, що нормальна температура тіла 36,6 градусів за Цельсієм повинна бути постійною протягом доби. Дослідження довели, що коливання температури тіла циклічні і змінюються протягом дня. Температура тіла мінімальна в ранкові години і починає зростати відразу після сходу сонця. Вона продовжує зростати до полудня, потім трохи спадає, після чого виникає знов під’ойм з піком о шостій години вечора. Кількома годинами пізніше температура падає до тих пір, поки ми поснемо і продовжує знижуватись приблизно до чотирьох годин ранку. У здорової молодої людини денна мінімальна і максимальна температура варіюється  на 1—1,5 градуси. Такий ритм  температури близький до змін нашого рівня активності, неспання та сонливості. Ми найбільш активні пізнім ранком і раннім вечором, коли наша температура висока. Ми засинаємо і менш активні, коли  наша температура   знижується з найбільшою вірогідністю к 3 годинам 30 хвилинам ранку.

Найбільш поширеною та загальноприйнятою класифікацією хронотипів вважається класифікація, за якою люди діляться на ранковий тип — «жайворонки» та вечірній тип — «сови». Дана класифікація характеризує рівень неспання і активності в різний час доби. Жайворонки функціонують оптимально вранці, так як їх температура тіла зростає вранці. Сови функціонують найкращим чином ввечері, коли настає максимальний пік їхньої температури.

УСЮ НІЧ НЕ ЗІМКНУВ ОЧЕЙ

  • Особи старшого віку потребують більше часу, щоб заснути і досягти стадії глибокого сну
  • Якщо їх випадково розбудити, вони можуть потім довго не заснути
  • Частота випадкових пробуджень з віком збільшується, людина спить неміцно, частіше встає за ніч
  • Розвивається стан, при якому похила людина стає сонною раннім вечором
  • До 3—4 години ранку починається активне життя «на радість» сім’ї або болісні години очікування, поки всі прокинуться.

Коли ми від’їжджаємо на північ у мене перший час зникає сон. З чим це пов’язане?

Це може бути пов’язане зі зміною обстановки, більш теплою погодою на півночі в літній період в порівнянні з основним місцем проживання, постійним перебуванням на вулиці. Це все призводить до підвищення температури тіла, що утруднює засинання, сприяє частим і раннім пробудженням.

ПОРУШЕННЯ СНУ

  • Вам потрібно від 30 до 60 хвилин і більше, щоб заснути
  • Ви нерідко встаєте по ночах
  • Ви прокидаєтесь рано і не можете знову заснути
  • Ви прокидаєтесь з почуттям втоми
  • Часті нічні пробудження, після яких важко заснути і «поверхневий» сон
  • Людину може розбудити найменший шум, жахливі сновидіння, підвищена рухлива активність, позиви до туалету
  • Неспокій після пробудження — це проблеми з раннім ранковим остаточним пробудженням, «розбитістю», зниженням працездатності вранці, денна сонливість.

МОЖЛИВІ ПРИЧИНИ БЕЗСОННЯ:

  • Порушення серцевого ритму
  • Задуха на фоні хронічної серцевої недостатності
  • Болі в нижній частині спини, артрит, печія
  • Безконтрольний прийом снодійних, деяких лікарських препаратів, наприклад, прийом сечогінних на ніч
  • Прийом кофе, алкоголю
  • Психічні причини (депресія, короткочасні реакції на стрес, деменція)
  • Захворювання Паркінсона
  • Компенсація нічного сну в денний час
  • Атеросклероз судин нижніх кінцівок, особливо в запущеній стадії
  • Бронхіальна астма в період нападу теж характеризується порушенням сну

Що таке підготовка до сну?

Температура в кімнаті може значно впливати  на сон. Наприклад, безсоння обумовлене недостатнім падінням температури тіла під час засинання або під час сну. Коли Ви спите в теплій кімнаті, температура тіла не буде знижуватись, що призведе до утруднення засинання і глибокий сон також скоротиться, нічні пробудження будуть частими. Це пояснює чому сон гірший в літній період часу.

З іншого боку температура тіла падає швидше, коли в кімнаті прохолодно. Чим нижча температура в спальні, тим швидше знизиться температура тіла, тим легше нам буде заснути і не прокидатись вночі.

ЛІКУВАННЯ ПОРУШЕНЬ СНУ

ГІГІЄНА СНУ

  • Завжди лягати спати у встановлений час (не засинати і не дрімати в денні часи)
  • Вставати в один і той же час щодня
  • Під час сну (якщо маєте постільний режим, треба якомога більше знаходитись в сидячому положенні, краще в кріслі, а не в ліжку)
  • Після випадкового пробудження не залишати постіль більш, ніж на 20 хвилин
  • Скоротити прийом рідини на ніч
  • Збільшити денну активність (вправи, прогулянки, ігри, заняття)
  • Організувати спокій під час нічного сну, особливо вранці та ввечері (телефон, будильник, голоси і т.д.)
  • Приберіть годинник, щоб не дивитись на нього вночі

Люди з безсонням повинні прагнути, щоб спальня була прохолодною, відкривати вікна в прохолодну ніч або включати кондиціонер в жаркий літній день. Якщо ви спите не один, і партнер хоче більш теплу спальню, йому можна скористатись додатковою ковдрою.

Шум може порушувати сон. Так як система сну при безсонні вразлива, сон може бути порушений при найменшому шумі. Існує кілька способів зменшити вплив шуму. Багатьом допомагають беруші у віха. Для інших — ритмічний звуковий фон вентилятора або кондиціонера. Ці приборі відволікають від сторонніх оточуючих шумів, вони як вода або дощ розслабляють і сприяють сну. Користування вентилятором та кондиціонером дозволить Вам спати з зачиненим вікном, якщо Ви живете в місці, коли вікна виходять на галасливу вулицю.

Авторadmin_opnl

ВООЗ про депресію

Основні факти:

  • Депресія є одним з найпоширеніших психічних розладів. За оцінками експертів від депресії страждає понад 300 мільйонів осіб з усіх вікових груп.
  • Депресія — основна причина інвалідності у світі.
  • Жінки в більшій мірі схильні до депресії, ніж чоловіки.
  • У гіршому випадку депресія може призводити до самогубства.
  • Існують ефективні методи лікування депресії.
  • Депресія відрізняється від звичайних змін настрою і короткочасних емоційних реакцій на проблеми в повсякденному житті.

Депресія може викликати значне порушення здоров’я, особливо якщо вона має затяжний характер і важкий перебіг. Цей стан може призводити до значних страждань людини, порушення працездатності, неуспішності в школі, проблем в сім’ї.

Щорічно близько 800 тис. осіб гинуть в результаті самогубства — це друга за значимістю причина смерті серед людей віком 15—29 років.

Незважаючи на те, що існують ефективні види лікування депресії, допомогу отримують менше половини людей, що страждають від неї (у багатьох країнах менше 10%). Серед перешкод для отримання ефективного лікування: відсутність ресурсів, дефіцит підготовлених медичних кадрів, соціальна стигматизація (соціальне «клеймо»), пов’язана з психічними розладами. Ще однією перешкодою є неточна оцінка стану. У всіх країнах людям з депресію часто встановлюється неправильний діагноз.

Проблема депресії та інших порушень психічного здоров’я зростає в глобальних масштабах.

Види і симптоми

В залежності від кількості симптомів і ступеня їх тяжкості депресивний епізод може бути визначений як легкий, помірний або важкий.

Людина з легким депресивним епізодом буде мати деякі труднощі у виконанні звичайної роботи і соціальної діяльності, але, цілком ймовірно, не припинить повністю функціонування. Під час важкого депресивного епізоду, вкрай малоймовірно, що людина зможе продовжувати соціальне життя, роботу і виконання домашніх обов’язків.

Також виділяють депресію у людей, котрі мали раніше маніакальні епізоди, а також депресію у людей, які раніше таких епізодів не мали. Обидва типи депресії можуть бути хронічними (тобто протягом тривалого періоду часу) і протікати з рецидивами, особливо якщо вони залишаються без лікування.

Рекурентний депресивний розлад — це повторювані депресивні епізоди. Під час таких епізодів людина знаходиться в пригніченому настрої, втрачає інтереси і не відчуває почуття радості, а зменшення життєвої енергії призводить до зменшення активності на протязі, як мінімум, двох тижнів. Багато людей з депресією страждають також від симптомів тривоги, порушень сну і апетиту, зниження концентрації уваги, можуть відчувати провину або мати низьку самооцінку.

Біполярний афективний розлад зазвичай складається як з маніакальних, так і з депресивних епізодів, що перериваються періодами нормального життя. Маніакальні епізоди проявляються піднесенням настрою, надмірною руховою та мовною активністю, завищеною самооцінкою, роздратованістю, зниженням потреби у сні.

Фактори, що сприяють розвитку депресії

Депресія розвивається внаслідок складної взаємодії соціальних, психологічних і біологічних факторів. У людей, які пережили будь-які несприятливі події (тяжкі втрати, психологічні травми), депресія розвивається з більшою ймовірністю. Депресія, в свою чергу, може посилювати стрес, порушувати нормальну життєдіяльність, погіршувати життєву ситуацію, тобто приводити до поглиблення існуючих проблем.

Спостерігається взаємозв’язок між депресією і фізичним здоров’ям. Наприклад, серцево-судинні хвороби можуть призводити до розвитку депресії і навпаки.

Профілактика

Встановлено, що профілактичні програми зменшують вірогідність розвитку депресії. Ефективні підходи щодо профілактики депресій на рівні окремих спільнот, в т.ч. орієнтовані на школи програми з навчання позитивному мисленню дітей та підлітків.

Програми, призначені для батьків дітей з поведінковими проблемами, сприяють зменшенню можливості виникнення депресивних симптомів у батьків, поліпшенню результатів у їх дітей.

Програми фізичних вправ для літніх людей досить ефективні для профілактики розвитку депресії.

Діагностика і лікування

Існують ефективні види лікування як помірної, так і важкої депресії. Спеціалісти можуть пропонувати психологічні види лікування (такі як поведінкова активація, когнітивна поведінкова терапія, міжособистісна психотерапія) або застосування антидепресантів (таких як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти). Тільки лікарі можуть оцінити можливі побічні ефекти антидепресантів, враховувати наявні можливості для проведення того чи іншого виду лікування (з точки зору експертного потенціалу та/або наявності препаратів), а також індивідуальні переваги.

У складі різних видів психологічного лікування слід розглядати індивідуальні та/або групові види очного психологічного лікування, що проводяться фахівцями або добровольцями під контролем фахівців.

Психосоціальна терапія ефективна і повинна бути терапією першої лінії в разі легкої депресії.

Антидепресанти можуть бути ефективною формою лікування помірної і важкої депресії, але вони не повинні ставати терапією першої лінії в разі легкої депресії. Їх не слід використовувати для лікування депресії у дітей та з обережністю застосовувати у підлітків.

 

Авторadmin_opnl

Найкращі представники медичної галузі Чернігівщини зібралися 14 червня в обласній державній адміністрації з нагоди відзначення Дня медичного працівника

Медики області гідно стоять на варті здоров’я жителів області. Вони швидко реагують на новітні галузеві розробки, вдосконалюють методи лікування та профілактики захворювань, знаходять нові шляхи реформування системи охорони здоров’я. А головне – мережа медичних закладів області дозволяє наблизити невідкладну та планову допомогу населенню навіть до найвіддаленіших населених пунктів. І у цьому заслуга кожного з майже 4 тисяч лікарів та понад 12 тисяч медичних сестер регіону.

Напередодні свята медиків привітали представники обласної влади, які висловили їм щиру вдячність за самовідданість, високий професіоналізм та вручили премії та нагороди ряду працівників галузі.

За багаторічну сумлінну працю та вагомий особистий внесок у розвиток галузі охорони здоров’я Почесною грамотою Чернігівської обласної державної адміністрації та нагрудним знаком до неї нагороджено Юрія Михайловича Крука – завідувача лікувально-діагностичного відділення КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня».

Авторadmin_opnl

ВООЗ анонсує новий перегляд Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-11)

МКХ є основою для відстеження тенденцій і ведення статистики в області охорони здоров’я в усьому світі і містить приблизно 55 тис. унікальних кодів травм, хвороб і причин смертності. Завдяки їй фахівці охорони здоров’я всієї планети забезпечені спільною мовою, що дозволяє їм обмінюватися інформацією з питань здоров’я.

МКХ-11, підготовка якої тривала понад десять років, відрізняється від попередніх версій цілим рядом важливих покращень. Вона вперше виходить в повністю електронному вигляді і має набагато більш зручний для читача формат. Крім того, в її розробці була задіяна безпрецедентна кількість працівників охорони здоров’я, що приймали участь в спільних нарадах і висували свої пропозиції. Група розробки МКХ при штаб-квартирі ВООЗ отримала більше 10 000 пропозицій щодо внесення змін до Класифікації.

МКХ-11 буде представлена для прийняття державами-членами на сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я в травні 2019 року та набуде чинності 1 січня 2022 року. Данний випуск має попередній і ознайомлювальний характер, що дозволяє країнам підготувати плани стосовно використання нової версії, її переклади, провести загальнонаціональну підготовку фахівців охорони здоров’я.

Нова МКХ-11 відображає прогрес в медицині і досягнення наукової думки. Так, коди, які стосуються стійкості до протимікробних препаратів, тепер більше відповідають критеріям Глобальної системи епіднагляду (а саме GLASS). МКХ-11 також дозволяє більш ефективно реєструвати дані, які стосуються безпеки в області охорони здоров’я, відповідно, ідентифікувати і попереджати небажані події, що можуть завдавати шкоди здоров’ю (наприклад, небезпечні методи роботи в лікарнях).

До нової МКХ також увійшли нові розділи, зокрема ті, що стосуються народної медицини. Хоча ними користуються мільйони людей у всьому світі, вони до цих пір так і не були внесені в класифікацію.

Ще один новий розділ був присвячений сексуальному здоров’ю. Він об’єднує розлади, які раніше були віднесені до інших категорій (наприклад, гендерна невідповідність вказувалася в категорії психічних розладів) або описувалися інакше. До розділу адиктивних порушень було додано ігровий розлад.

Авторadmin_opnl

Інтеграція послуг охорони психічного здоров’я у систему первинної медичної допомоги: чому це важливо пояснює МОЗ

Так, наприклад, багато хто вважає, що проблеми у сфері психічного здоров’я виникають лише у невеликої групи населення, хоча насправді, у близько 60% людей, які відвідують медичні заклади первинної ланки, діагностується психічний розлад. Інша поширена думка, що психічні захворювання невиліковні, хоча відомо, що ефективне лікування існує та може успішно реалізовуватися на рівні первинної ланки надання медичної допомоги. Дехто переконаний, що люди, які мають психічні порушення є жорстокими та неврівноваженими і тому повинні бути ізольованими, коли ж, насправді, більшість тих, хто хворіє, не схильні до агресивних дій щодо інших осіб. Більшість людей, які хворіють психічними розладами можуть повноцінно жити та працювати в суспільстві.

7 причин для інтеграції послуг охорони психічного здоров’я у систему первинної медичної допомоги

1. Психічне та фізичне здоров’я взаємопов’язані

Люди, які страждають психічними розладами, часто не можуть дбати про своє здоров’я настільки ефективно, як люди, які не мають проблем у психічній сфері. Багато людей також страждає від фізичних та психічних проблем зі здоров’ям одночасно. Інтегрована первинна медична допомога забезпечує отримання лікування у цілісний спосіб: людям з соматичними (фізичними) проблемами надається допомога при психічних розладах і здійснюється нагляд за фізичним здоров’ям людей, які страждають на психічні розлади.

2. Допомога людям із психічними розладами надається не в повному обсязі

В усіх країнах поширеність психічних розладів серед населення є набагато вищою у порівнянні з фактичною кількістю людей, які отримують лікування та догляд. Медична допомога спеціальних служб та послуг для надання допомоги людям із психічними розладами на первинній ланці суттєво підвищує ефективність лікування та догляду.

3. Допомога у сфері психічного здоров’я на первинній ланці покращує доступ населення до спеціалістів та фахових послуг

Коли психічне здоров’я інтегроване у систему первинної медичної допомоги, люди можуть отримати доступ до послуг з охорони психічного здоров’я ближче до місця свого проживання. При цьому сім’я та близьке оточення пацієнта активно залучаються у лікувальний процес, підтримують його у повсякденній діяльності, що є доброю передумовою для одужання. Надання послуг у сфері психічного здоров’я на рівні первинної медичної допомоги сприяє тому, що населення усвідомлює важливість цієї проблеми, знання про психічне здоров’я поширюються, а лікарі можуть здійснювати тривале спостереження за людьми, які хворіють, та скеровувати їх у відповідні служби у разі потреби.

4. Первинна медична допомога у галузі психічного здоров’я сприяє дотриманню прав людини

Послуги, які надаються людям із психічними розладами на рівні первинної медичної допомоги, мінімізують стигму та дискримінацію у суспільстві. Вони також зменшують ризик порушення прав людини, що може спостерігатися у психіатричних інституціях та інтернатах.

5. Первинна медична допомога у галузі психічного здоров’я є фінансово доступнішою та економічно ефективнішою

Послуги, які надаються особам із психічними розладами на рівні первинної ланки медичної допомоги є економічно доступнішими, ніж лікування у психіатричному стаціонарі. Суттєво менше коштів затрачається на лікування з бюджету. Пацієнти та члени їхніх сімей не витрачають додаткові кошти на пошук фахівців та транспорт. Таким чином, лікування поширених психічних розладів є економічно ефективнішим, а інвестиції з боку держави можуть бути використані більш раціонально.

6. Первинна медична допомога у сфері психічного здоров’я сприяє кращим результатам лікування

Більшість людей, які страждають психічними розладами та отримують допомогу на первинній ланці системи охорони здоров’я, мають добрі результати лікування за умови налагодженої мережі послуг на вторинному рівні надання медичної допомоги та у громаді.

7. Соціальне та економічне навантаження, пов’язане з психічними розладами

Психічні розлади поширені в усіх суспільствах. Людина, яка страждає психічним захворюванням, потребує тривалого лікування та реабілітації. Близьке оточення пацієнта (батьки, родичі) також залучені у лікувальний та реабілітаційний процес. Це потребує значного соціального та матеріального ресурсу, що позначається на економіці суспільства в цілому.

 

Авторadmin_opnl

Дайджест №7: Як укласти договір з НСЗУ

У цьому номері національної медичної стіннівки МОЗ розповідає, як заклади будуть укладати договори  з Національною службою здоров’я України, відповідає на поширені питання, ділиться досвідом одного з лідерів реформи — Баранівського центру первинної медико-санітарної допомоги.

Ознайомитись з Дайджестом № 7 можна тут

Авторadmin_opnl

Як повернути бійця АТО до нормального життя?

Головний лікар Обласної психоневрологічної лікарні Ященко Володимир Іванович та Головний позаштатний спеціаліст з психіатрії УОЗ Скрипник Валентин Іванович в студії програми “Ескулап” телеканалу Новий Чернігів обговорювали можливості допомоги ветеранам АТО в Чернігівській області, особливості  процесу їх реабілітації, а також проблеми цього напрямку медицини.

Авторadmin_opnl

Газета “Ваше здоров’я”: Тут працюють люди з особливим складом характеру

Так сталося, що на Чернігівщині протягом тривалого часу зберігаються від’ємний приріст населення і вкрай незадовільна демографічна ситуація. Це пов’язано передусім зі старінням населення області. Середній вік мешканців Чернігівщини — найбільший в Україні, тому потреба в хоспісно-паліативній допомозі відчувається особливо гостро. Найстаріше в області відділення паліативної допомоги працює на базі КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» уже понад 12 років.

 


Ольга ШИДЛОВСЬКА, в. о. завідувачки відділення №12 паліативної допомоги людям похилого віку КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня»

Після закінчення медичного університету як лікар-психіатр за фахом я працювала у відділенні гострої психологічної допомоги людям похилого віку і там часто бачила стареньких, від яких практично відмовилися родичі. Їх було дуже жаль, хотілося чимось допомогти, якось підтримати. Тож коли мені запропонували перейти працювати до відділення паліативної допомоги, одразу погодилася, бо психологічно та морально вже була готова до цієї роботи.

У нашому відділенні 40 ліжок. Його пацієнти — переважно люди похилого віку з психічними та поведінковими розладами і супутньою сомато-неврологічною патологією, як-от онкологічні недуги, хвороби Альцгеймера, Паркінсона, діабет у важкій стадії, післяінсультний стан тощо. Оскільки у всіх наших хворих — психічні недуги та тяжкі соматичні захворювання, я виконую роботу і психіатра, і терапевта. У відділенні намагаємось обстежити всіх пацієнтів, підлікувати супутні захворювання. У цьому плані нам набагато легше, аніж колегам, котрі працюють як окремий медичний заклад, бо в нас — потужна лікувально-діагностична база. Тож ми маємо можливість консультувати хоспісного хворого у будь-якого спеціаліста: хірурга, невролога, кардіолога, а також проводити аналізи, рентгено-, кардіографію, УЗД тощо й призначити відповідне лікування, включно з фізіотерапевтичним. Вважаю, що це дуже важливо, бо навіть важкохворий у стані ремісії може прожити декілька років, і наше завдання зробити його життя комфортнішим.

Часто до нас потрапляють особи із дуже задавненими хворобами. І якщо є хоч один шанс покращити стан здоров’я таких пацієнтів, ми намагаємося ним скористатися. Наприклад, нещодавно до нас привезли двох післяінсульт­них хворих, яких родичі вважали безнадійними. Але я побачила, що вони мають потенціал, тож почали лікувати їх медикаментозно, робити масажі, запросили реабілітолога, який провів необхідний комплекс процедур. І таке лікування дало гарні результати: наші «безнадійні» хворі стали на ноги. Жінка вже ходить із ходунками, а чоловік — з паличкою. Звісно, нам не вдалося їх повністю вилікувати, але нині в них зовсім інша якість життя.

Узагалі ж боремося за хворого до кінця. На щастя, у закладі є реанімація, і колеги-реаніматологи в найскладніших випадках приходять нам на допомогу. Наприклад, днями до нас у відділення привезли старенького з інфарктом. Його треба негайно госпіталізувати в кардіологію, а родичі наполягають на паліативному відділенні. Помістили хворого в реанімацію, викликали кардіолога, провели реанімаційні заходи й виходили чоловіка.

Я категорично не згодна, що паліативний хворий потребує лише сестринського догляду та знеболювання. На мою думку, якщо ми можемо покращити та подовжити людське життя, то зобов’язані це зробити. Іноді доводиться вмовляти родичів, аби купили необхідні препарати для лікування супутніх хвороб. Дивуються, мовляв, навіщо, якщо людина невиліковно хвора. Але я переконую їх, що це неправильний підхід.

Із 40 пацієнтами працює така сама кількість персоналу: лікар (завідувачка відділення), старша медична сестра, маніпуляційна сестра, сестра-господиня, 11 медичних і 25 молодших медичних сестер. Крім того, із хворими та їх родичами спілкуються психолог і священик, для вирішення соціальних питань підключаємо юриста закладу.

До речі, у європейських країнах співвідношення кількості пацієнтів і персоналу становить 1 до 4, тобто на 1 хворого — 4 працівники. Якщо врахувати, що наші пацієнти практично всі лежачі, то можна уявити, скільки роботи випадає медсестрам і санітаркам: за зміну вони обслуговують 10-15 таких хворих. Це величезне навантаження, як моральне, так і фізичне.

Звичайно, не всі здатні працювати в такому темпі та з таким навантаженням, тож колектив формувався поступово. Людина, яка опікується паліативними хворими, повинна бути не лише відповідальною, а й чуйною до чужого горя. Крім того, треба обов’язково враховувати особливості психіки наших пацієнтів. Доброта, милосердя, сумлінність — це, на мою думку, головні якості працівника хоспісного відділення.

Нині в нас склався хороший колектив, досить молодий (середній вік медичних сестер — 30 років) і стабільний, плинності кадрів майже немає, дівчата працюють в основному по 8-10 років. У нас немає випадкових людей, бо вони тут просто не затримуються.


Світлана МАНЕЦЬ, старша медична сестра відділення №12 паліативної допомоги людям похилого віку КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня»

Я опікуюся пацієнтами похилого віку понад 15 років: після медучилища працювала у шпиталі для інвалідів війни, потім після відпустки по догляду за дитиною прийшла сюди — це було 11 років тому.

Колектив у нас дружний і надійний. Нас часто запитують, як вдається підтримувати його в такому організованому стані. Але секрету тут ніякого немає. Напевно, головна якість наших співробітників — чуйність і бажання допомогти пацієнтам. Усе робимо разом, не ділимо роботу на свою та чужу. Годувати хворих, умивати їх часто виходять і лікар, і старша медсестра, і сестра-господиня. Іноді перевернути пацієнта або ж посадити його на візок просимо чоловіків з інших відділень, бо буває, що деякі хворі важать близько 100 кг, а в нас суто жіночий колектив. Дуже важко, звичайно, і фізично, і психологічно, часом поїсти не завжди встигаємо. На два поверхи і 40 хворих — 3 медсестри та 4-5 санітарок, а це дуже мало, тож навантаження велике, а доплата за це — мізерна. Але щось тримає наших дівчат тут, мабуть, все-таки існує якась психологічна прив’язаність до роботи.

Щодо психологічного вигорання, то це дуже індивідуально і залежить від людини, її характеру, психічного стану, виховання, ставлення до життя. Однак із часом зриви трапляються — у когось за місяць, у деяких за 10 років. Бували випадки, коли люди приходили й казали: усе, більше не можу — і звільнялися. Але в основному дівчата працюють у нашому відділенні довго: у 80% медперсоналу стаж сягає 10 років.

З процесом вигорання кожен бореться по-своєму. Дуже допомагає родина. Приходиш додому, починаєш займатися хатніми справами, спілкуєшся з дітьми й чоловіком, і якось легшає. Хтось удома вишиває, хтось в’яже, хтось займається випічкою. Багато хто захоплюється оригамі, квілінгом, вишивкою бісером. У кожного — своє хобі, можливо, це якоюсь мірою теж відволікає і психологічно підтримує. Свої художні вироби та картини наші дівчата демонструють на виставках, зок­рема колектив лікарні — постійний учасник загальноміської виставки плодів і квітів.

Однак найбільшою втіхою стають випадки, коли вдається виходити нібито безнадійного хворого, поліпшити життя ще кільком пацієнтам, побачити, як посміхаються покинуті рідними старенькі люди. Бо робота тоді дає задоволення, коли бачиш результат своїх зусиль.

Олена БЕРЕЗКІНА, спеціально для «ВЗ»

За матеріалами газети “Ваше здоров’я”

Авторadmin_opnl

МОЗ затвердив переклад Міжнародної класифікації функціонування

У Міністерстві охорони здоров’я підписали наказ № 981 про затвердження перекладу Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків.

Це здійснено в рамках реалізації Плану заходів із впровадження Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я та Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків, затвердженого розпорядженням Кабміну від 28 грудня 2017 року № 1008.

Міжнародна класифікація функціонування (МКФ) схвалена усіма 191 членами Всесвітньої організації охорони здоров’я 22 травня 2001 року під час 54-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я. МКФ доповнює іншу класифікацію ВООЗ, Міжнародну класифікацію хвороб 10-го перегляду (МКХ).

МКФ – це класифікатор, який використовують в усіх розвинених країнах лікарі, педагоги, спеціалісти з реабілітації та психологи. Його використання в Україні є підґрунтям для розвитку системи реабілітації, раннього втручання та інклюзії, для планування заходів соціального захисту, систем компенсації та для розробки і реалізації їх політики.  Функціонування та обмеження життєдіяльності через МКФ розглядаються як взаємодія між навколишнім середовищем та станом здоров’я людини, і тому класифікатор створює більш інтегроване розуміння стану здоров’я, надає можливість краще планували лікування, реабілітацію та створення послуг для людей із хронічними захворюваннями або інвалідністю.

МКФ складається з таких основних компонентів:

  • Функції та структура тіла (В — англ. Body)
  • Активність (А — англ. Activity, пов’язана із завданнями та діями індивіда) та участь (Р- англ. participation — залученість у життєву ситуацію)
  • Додаткова інформація щодо тяжкості та факторів зовнішнього середовища.

Для чого МОЗ рекомендує використовувати МКФ та МКФ-ДП:

  1. Як клінічний інструмент – при оцінці потреб, відповідності методів лікування конкретним умовам, оцінки професійної придатності, реабілітації та оцінки результатів оцінювання якості надання реабілітаційний послуг. Адже для планування та реалізації втручань потрібно використовувати інформацію про обмеження, спричинені не лише обмеженнями функцій та структури тіла, а й факторами зовнішнього середовища. Відповідно оловною користю МКФ для пацієнтів є інтеграція фізичних, ментальних та соціальних аспектів їх стану. Замість того, щоб зосередити увагу на діагнозі особи, у МКФ включені усі аспекти її життя (розвиток, участь та середовище).
  2. Для ранної діагностики та виявлення (система раннього втручання). Використання в Україні найкращих міжнародних тестових систем для діагностики розвитку дитини. Чим раніше виявляється хвороба чи стан, тим простіше лікувати або корегувати.
  3. Для катамнестичного спостереження – спостереження та реабілітацією новонародженого, що переніс критичний стан або важку хворобу відразу після народження з метою упередження або максимального зменшення негативних наслідків перенесеного захворювання.
  4. Міждисплінарний підхід. Лише спільно лікарі, освітяни, соціальні працівники зможуть допомогти кожній людині з особливими потребами. МКФ допомагає в міждисциплінарній взаємодії та обміні інформацією стосовно стану пацієнта.

Оскільки МКФ є по своїй суті класифікацією, пов’язаною з охороною здоров’я та обставинами, які стосуються здоров’я, вона також використовується в таких областях, як страхування, соціальний захист, праця, освіта, економіка, розробка стратегії соціального та загального законодавства та екологічні зміни. Вона була прийнята як одна з соціальних класифікацій Організації Об’єднаних Націй, на яку посилаються та в якій реалізуються Стандартні правила з забезпечення рівних можливостей для людей з обмеженнями життєдіяльності. Таким чином, МКФ є зручним інструментом для реалізації прийнятих міжнародних мандатів з прав людини, а також національного законодавства.

МКФ та МКФ-ДП можна завантажити у розділі “Медичним працівникам”: http://moz.gov.ua/mkf

Авторadmin_opnl

МОЗ нагадує, як надати першу допомогу при термічних опіках

Будь-які термічні опіки – від окропу, праски тощо – в жодному разі не можна “лікувати” рослинною олією, листям алое чи сметаною. Розказуємо, як надати першу допомогу при термічних опіках і коли треба негайно звернутись до лікаря. 

Термічні опіки – це пошкодження шкіри внаслідок контакту із гарячою речовиною або предметом. Термічні опіки бувають дуже болючими та часто супроводжуються такими симптомами, як почервоніння або лущення шкіри, виникненням пухирів та набряку, появою блідості або обвуглення шкіри. Важливо оперативно відреагувати та надати адекватну першу допомогу собі чи своїм близьким.

“Рівень інтенсивності болю не завжди пов’язаний із тим, наскільки сильний опік. Інколи навіть дуже серйозний опік може бути відносно безболісним”, – говорить в.о. міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун.

 

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОТРИМАННІ ТЕРМІЧНОГО ОПІКУ

  1. Негайно зупиніть контакт з джерелом опіку.
  2. Обробіть рану прохолодною водою чи водою кімнатної температури.
  3. Не прикладайте до рани лід – це категорично заборонено. Не обробляйте уражену поверхню шкіри жодними кремами чи жирними речовинами. Є помилкова думка, що опік слід одразу обробити дексапантенолом, проте в міжнародних рекомендаціях надання допомоги під час опіку його немає. Якщо він і може допомогти, то радше під час загоєння ран.
  4. Зніміть будь-який одяг або прикраси, що знаходяться поблизу ділянки опіку. Але не чіпайте речей, які прилипли до ураженої шкіри.
  5. Прикрийте рану стерильною пов’язкою.
  6. Дайте потерпілому випити води, щоб зменшити інтоксикацію та уникнути зневоднення.
  7. Можна також дати знеболювальний лікарський засіб, наприклад парацетомол чи ібупрофен, які використовують для полегшення болю будь-якого типу та інтенсивності.
  8. Отпимальна поза для людини з опіком обличчя або очей, – сидяча. Це допоможе зменшити набряк.
  9. За потреби телефонуйте 103.

 

КОЛИ ПОТРІБНО ЗВЕРНУТИСЯ ДО ЛІКАРЯ

Все залежить від типу та ступеня опіку. Незначні опіки можна лікувати самостійно в домашніх умовах, головне – запобігати потраплянню бруду на уражену ділянку шкіри та не розривати пухирів, які можуть утворитися в цьому місці. У разі сильного опіку необхідно звернутися за професійною медичною допомогою. Наприклад, в разі ураження великої ділянки шкіри (якщо місце ураження більше ніж ваша долоня) або виникнення глибокої рани, у разі опіку, що викликає блідість або обвуглення шкіри та якщо уражена ділянка на обличчі, руках, ногах або статевих органах, внаслідок яких виникли пухирі. При будь-яких проявах інфікування, виникнення неприємного запаху з рани, гною чи посилення больового синдрому, негайно звертайтесь до лікаря.

Авторadmin_opnl

МОЗ: 6 міфів про психічне здоров’я

Травень – місяць інформування про психічне здоров’я. Дуже часто можна почути твердження, що насправді ніхто не знає, що таке психічне здоров’я, що межа між нормою і патологією є дуже нечіткою або розмитою, а поняття психічних розладів є надуманими фахівцями та науковцями. Натомість саме психічне здоров’я дозволяє людям реалізувати свій потенціал, досягати своїх цілей, справлятися з щоденними стресами, продуктивно та плідно працювати та робити внесок у свою спільноту. 

Міф: Люди, які мають психічні розлади є «психами», «неадекватами», вони небезпечні, їх потрібно ізолювати від суспільства

ПРАВДА: У БІЛЬШОСТІ ВИПАДКІВ ПОВЕДІНКА ЛЮДЕЙ, ЯКІ МАЮТЬ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ, МАЛО ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ВІД ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТОЇ

Поняття «психічний розлад» містить широкий діапазон порушень – тривожні розлади, обсесивно-компульсивний розлад, залежності, розлади особистості, біполярний розлад, шизофренія, деменції та інші. Згідно з дослідженнями, у будь-який час на планеті 1 з 10 людей страждає на депресію або тривожний розлад, а кожен сотий хворіє на шизофренію.

У більшості випадків поведінка людей, які мають психічні розлади, мало чим відрізняються. Вони намагаються вести нормальний спосіб життя, працювати, займатися улюбленими справами, але вони дуже страждають від незвичних відчуттів, думок чи емоцій, що не дозволяє їм повноцінно функціонувати, а стигма, яка оточує тему психічних порушень, стає на перешкоді звертанню за допомогою.

Для того, щоб люди, які мають ці проблеми, отримували необхідну допомогу, такі послуги мають надаватися починаючи з первинної ланки.

“Вже найближчим часом розпочнемо навчання фахівців первинки розпізнавати та робити скерування при поширених розладах психічного здоров’я, а також робити базові втручання. Для спеціалізованої допомоги будуть доступні послуги, максимально наближені до місця проживання та роботи людей, як у вигляді окремих центрів, так і відділень у поліклініках, соматичних лікарнях. А заклади, де люди мають отримувати допомогу на стаціонарі постійно, не мають займатися каральною психіатрією, натомість бути місцями піклування та допомоги”, – говорить в.о. міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун.

Міф: Психічні розлади не виникають у дітей та підлітків. Усі ознаки, які можуть бути у них – це лише «особливості віку, вони їх переростуть»

ПРАВДА: ЩОНАЙМЕНШЕ ОДНА ДИТИНА З П’ЯТИ МАЄ ПЕРІОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ З ПСИХІЧНИМ ЗДОРОВ’ЯМ

70-75% психічних розладів починаються в дитячому чи підлітковому віці – депресія, тривожні розлади, розлади харчової поведінки тощо.

Міф: Депресія – це ознака ліні, поганого характеру та небажання щось робити

ПРАВДА: ДЕПРЕСІЯ ЗУМОВЛЕНА ПОРУШЕННЯМ ХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У МОЗКУ

Численні дослідження доводять, що депресія не має нічого спільного з лінню чи слабкістю характеру. Це стан, який зумовлений порушенням хімічних процесів у мозку та змінами у його функціонуванні. Психотерапія або медикаментозне лікування, а найкраще поєднання обох видів допомоги, сприяють одужанню.

 

Міф: Залежність (алкогольна, наркотична) – це вибір людини, її спосіб життя, який свідчить про відсутність сили волі

ПРАВДА: ЗАЛЕЖНІСТЬ – ЦЕ СКЛАДНИЙ ФЕНОМЕН, ЯКИЙ ОХОПЛЮЄ БАГАТО ЧИННИКІВ

Залежність або аддикція – це складний феномен, який охоплює багато чинників, серед яких генетичні передумови, особливості середовища чи соціального оточення, в якому росте та проживає людина, навички справлятися зі стресами, а також наявність інших психічних розладів, наприклад, депресії. Подолання залежностей потребує комплексних втручань та багатопрофільної допомоги.

 

Міф: Усі люди, які хворіють на психічні розлади, є агресивними та небезпечними

ПРАВДА: ДУЖЕ МАЛО ЛЮДЕЙ, ЯКІ МАЮТЬ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ СКОЮЮТЬ НАСИЛЬНИЦЬКІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Дуже мало людей, які мають психічні розлади скоюють насильницькі правопорушення, у порівнянні з особами, які не мають психічних розладів. Частіше, про що менше говориться в масмедіях, люди з психічними розладами є жертвами правопорушень або насильницької поведінки. Найчастіше це спостерігається в закритих інституціях – психіатричні лікарні, будинки-інтернати.

 

Міф: Людям з психічними розладами ніколи не стане краще, їх неможливо вилікувати

ПРАВДА: У НАШ ЧАС ЛІКУВАННЯ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ Є НАБАГАТО КРАЩИМ У ПОРІВНЯННІ З ПОПЕРЕДНІМИ ДЕСЯТИЛІТТЯМИ

Дослідники та фахівці постійно розробляють нові методи та можливості лікування. Широкий спектр психофармакологічних препаратів, методів психотерапевтичних втручань, організації служб допомоги та послуг значно розширюють можливості одужання.

Авторadmin_opnl

МОЗ України затвердив нові правила виписування рецептів на ліки

Нова форма рецепту є передумовою для впровадження електронного рецепту, який буде зручнішим як для медзакладів, так і для пацієнтів. Також нові зміни дають право виписувати рецепти лікарям, що здійснюють медичну практику як ФОП.  

22 травня 2018 року вступили в дію нові вимоги до виписки рецептів на ліки та медвироби. Відповідний наказ МОЗ України (№735 від 18.04.2018) було опубліковано в Офіційному віснику України.

Головні зміни стосуються нормативного регулювання впровадження електронного рецепту. Проте поки електронний рецепт буде поступово впроваджуватися, нові поля заповнюватимуться на паперових бланках.

НОВЕ В ПРАВИЛАХ ВИПИСУВАННЯ РЕЦЕПТІВ

Рецепти форми ф-1 мають містити таку інформацію про лікаря:

  1. Найменування закладу охорони здоров’я або ПІП ФОП;
  2. Адреса закладу охорони здоров’я або ФОП;
  3. Код ЄДРПОУ/ Реєстраційний номер облікової картки платника податків;
  4. Реквізити ліцензії на медичну практику або рішення органу ліцензування.

Червоний штамп “Вартість підлягає відшкодуванню” замінено на нове додаткове поле у рецепті: “Джерело фінансування” в якому зазначається назва урядової або муніципальної програми для пільгового відпуску лікарських засобів. Це поле в електронному рецепті дозволить чіткіше контролювати виконання урядових та регіональних програм.

У відомостях про пацієнта лікар повинен зазначити прізвище, ініціали та вік пацієнта, а також номер його амбулаторної чи стаціонарної картки. Номер картки поєднуватиме історію лікування пацієнта з усіма даними про нього в системі E-health. Також він допоможе уникнути плутанини, у разі якщо різні пацієнти матимуть однакові імена та дату народження.

Назва лікарського засобу зазначається латинською мовою за назвою діючої речовини (МНН – міжнародною непатентованою назвою).  

Важливо:

  • Нові вимоги стосуються лише рецептів форми ф-1.
  • Заклади охорони здоров’я можуть використовувати стару форму паперового рецепту ф-1 з червоною печаткою “вартість підлягає відшкодуванню” до того часу, поки наявні бланки не закінчяться.
  • Нові вимоги до рецепту не розповсюджуватимуться на рецепти на препарати інсуліну, допоки до електронного реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії не будуть внесені необхідні технічні зміни.

Нагадаємо,  електронний рецепт – це цифровий аналог рецептів на паперових бланках. У ньому буде вказано, хто виписав рецепт та яку активну речовину призначено пацієнтові. Такий рецепт підписуватиметься електронним підписом. Цей документ одразу потраплятиме в систему, де його можуть побачити провізори. Пацієнт отримуватиме СМС-повідомлення з номером рецепту, який треба назвати в аптеці. Доступ до електронної системи рецептів буде обмежений.

За бажанням пацієнта, лікар може роздрукувати електронний рецепт. Важливо пам’ятати, що роздруковані дані електронного рецепту не є рецептом. Тобто ліки за такою формою аптека не видаватиме.

З розвитком системи “Електронне здоров’я”, Е-рецепт удосконалюватиметься. У майбутньому він буде інтегрований з усіма медичними даними про пацієнта в електронній системі охорони здоров’я.

Найближчим часом МОЗ планує розпочати пілотний проект електронного рецепту у рамках програми “Доступні ліки”. Обраними регіонами для тестування електронного рецепту є м. Вінниця та Вінницька область, м. Дніпро та Дніпропетровська область, м. Івано-Франківськ та Івано-Франківська область, м. Черкаси та Черкаська область і місто Бахмут.

 

За інформацією Міністерства охорони здоров’я України

Авторadmin_opnl

На Чернігівщину доставлені імунобіологічні препарати

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України про розподіл лікарських засобів 16 травня в область надійшла партія імунобіологічних препаратів, наданих посольством Індії в Україні як гуманітарну допомогу.

Чернігівщина отримала:

«Імуноглобулін людський протиправцевий» – 849 доз,

«Антитоксин правцевий» – 1943 ампули,

«Антирабічний імуноглобулін» – 351 флакон,

«Антитоксин проти зміїної отрути» – 36 флаконів,

«Дифтерійний антитоксин» – 22 флакони.

Надані препарати використовують з лікувальною метою. 

Прес-служба Управління охорони здоров’я
Чернігівської облдержадміністрації
Авторadmin_opnl

Дайджест № 6: Як лікарям підписувати декларації з пацієнтами

У цьому номері національної медичної стіннівки МОЗ надає інструкцію, як підписувати декларацію з пацієнтами, відповідає на поширені питання, розповідає, як проходить національна кампанія з вибору лікаря у різних регіонах країни.

Ознайомитись з Дайджестом № 6 можна тут

Авторadmin_opnl

МОЗ: як працює програма “Доступні ліки”

У квітні 2017 року Уряд розпочав програму “Доступні ліки”. Від тепер пацієнти з серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою чи діабетом ІІ типу можуть отримати ліки безоплатно або з незначною доплатою. 

ЯК ОТРИМАТИ БЕЗОПЛАТНІ ЛІКИ?

Покрокова інструкція

  1. Зверніться до лікаря та отримайте правильно виписаний рецепт. 
  2. Завітайте до аптеки з позначкою «Доступні ліки». 
  3. Отримайте ліки безкоплатно або з частковою доплатою за рецептом. 

Вартість ліків повністю або частково оплачує держава.У програмі беруть участь лише монопрепарати (які містять лише одну діючу речовину).

ДЕ ОТРИМАТИ ЛІКИ?

Пацієнт може обміняти рецепт на ліки у будь-якій аптеці, що підписала договір з місцевим органом влади (закладом охорони здоров’я), долучилася до програми і має наліпку “Доступні ліки”.

Карта аптек, що долучилися до програми

ЧОМУ САМЕ ЦІ КАТЕГОРІЇ ЗАХВОРЮВАННЯ?

Механізм відшкодування вартості ліків (реімбурсації) поширюється на серцево-судинні захворювання, діабет ІІ типу та бронхіальну астму. 

Пріоритетність надали лікуванню цих хвороб, оскільки саме вони найбільше впливають на показники смертності населення або суттєво знижують якість життя пацієнта та ефективно лікуються на амбулаторному рівні. 

Смертність від серцево-судинних хвороб складає 65% від загальної смертності населення в Україні. Відповідно до статистичних даних за 2015 рік, на діабет ІІ типу страждає один мільйон осіб. Це у 6 разів більше, ніж на діабет І типу (інсулінозалежний). Хворих на бронхіальну астму зареєстровано 210 тис., за статистикою 2015-го. Здебільшого, це діти та молодь. 

ЯКІ ДІЮЧІ РЕЧОВИНИ ВХОДЯТЬ ДО ПРОГРАМИ?

  • СЕРЦЕВО-СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ:

Аміодарон (Amiodarone) 

Амлодипін (Amlodipine) 

Атенолол (Atenolol) 

Верапаміл (Verapamil) 

Гідрохлортіазид (Hydrochlorothiazide) 

Спіронолактон (Spironolactone) 

Фуросемід (Furosemide) 

Дигоксин (Digoxin) 

Еналаприл (Enalapril) 

Ізосорбіду динітрат (Isosorbide dinitrate) 

Карведілол (Carvedilol) 

Клопідогрель (Clopidogrel) 

Метопролол (Metoprolol) 

Нітрогліцерин (Glyceryl trinitrate) 

Симвастатин (Simvastatin) 

Бісопролол (Bisoprolol) 

Лозартан (Losartanum)

  • БРОНХІАЛЬНА АСТМА:

Беклометазон (Beclometasone) 

Будесонід (Budesonide) 

Сальбутамол (Salbutamol) 

  • ДІАБЕТ ІІ ТИПУ:

Метформін (Metformin) 

Гліклазид (Gliclazide)

Глібенкламід (Glibenclamidum)

ПРАВИЛЬНО ВИПИСАНИЙ РЕЦЕПТ

Зразок

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО В АПТЕЦІ ЗАКІНЧИЛИСЯ БЕЗКОШТОВНІ ЛІКИ АБО ТІ, ЩО ВІДШКОДОВУЮТЬСЯ?

  1. Пацієнт може зачекати, поки ліки надійдуть в аптеку. 
  2. Пацієнт може звернутись в іншу аптеку. 
  3. Пацієнт може обрати іншу торгову марку та доплатити різницю. 

ЯКІ ЛІКИ ПАЦІЄНТ МОЖЕ ОТРИМАТИ БЕЗОПЛАТНО, А ЗА ЯКІ ПОТРІБНО ДОПАЧУВАТИ? 

Реєстр оптово-відпускних цін визначає максимальну ціну препарату, який може взяти участь в урядовій програмі «Доступні ліки». 

Держава компенсує вартість найдешевшого лікарського засобу, який подав заявку на участь в програмі «Доступні ліки». Тобто такий препарат пацієнт матиме змогу отримати безоплатно. 

Дорожчий препарат, ціна на який не перевищує граничну референтну, пацієнт може отримати, доплативши різницю між мінімальною ціною та роздрібною ціною обраного препарату. 

Ліки, ціна на які перевищує референтну ціну в 5 сусідніх країнах, не підпадають під програму відшкодування. Також наявність препарату у програмі залежить від рішення про його участь від виробника – він має подати заявку для включення свого препарату до реєстру. 

ОНОВЛЕНИЙ РЕЄСТР ПРЕПАРАТІВ УРЯДОВОЇ ПРОГРАМИ “ДОСТУПНІ ЛІКИ”

5 лютого 2018 року Міністерство охорони здоров’я затвердило новий реєстр препаратів урядової програми “Доступні ліки” – третій від початку дії програми.

До оновленого реєстру ліків увійшло 239 препаратів 48 виробників, з яких 18 виробників українських і 30 – іноземних. Нагадаємо, раніше у програмі брали участь 198 препаратів 43 виробники.  

Завдяки новому механізму ціноутворення (додаткові 5 днів для фармкомпаній для зниження своїх цінових пропозицій), список безоплатних препаратів вдалося розширити додатково на 13 найменувань. В новому переліку вже міститься 47 препаратів, що на 100 % відшкодовуватимуться за державний кошт.

Авторadmin_opnl

Парламент ухвалив законопроект про трансплантацію

Сьогодні, 17 травня, депутати Верховної Ради проголосували у другому читанні за законопроект № 2386-1а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині». Прийняття  цього законопроекту є важливим та довгоочікуваним кроком для забезпечення розвитку трансплантології в Україні.

Проект закону було зареєстровано у Верховній Раді у серпні 2015 року, тобто майже 3 роки тому. Усвідомлюючи важливість створення законодавчого підгрунття для розвитку та розбудови національної системи трансплантації органів, тканин та клітин, МОЗ долучався до підготовки і доопрацювання цього законопроекту та послідовно підтримував його прийняття.

Трансплантація є цивілізаційним показником розвитку системи надання медичної допомоги у державі, а готовність її громадян до пожертви власних анатомічний матеріалів у разі смерті чи за життя (у випадку кісткового мозку) є ознакою високої свідомості та становлення здорового громадянського суспільства. Проте варто розуміти, що наступного дня після прийняття цього закону не будуть відбуватися пересадки нирок та серця, а кістковий мозок від закордонних донорів не почне одразу надходити в українські лікарні. Упродовж 20 років у цьому напрямку не відбувалося значних зрушень: не купувалося сучасне обладнання, лікарі-трансплантологи не проходили тренінги та навчання, не створювалися інформаційні системи чи реєстри донорів та реципієнтів, нормативні підзаконні акти  для врегулювання більшості питань, зокрема – щодо якості та безпеки процесів та роботи установ (ЗОЗ), що задіяні в процесі трансплантації. 

Водночас, робити перші кроки МОЗ почав ще до прийняття цього законопроекту. Так, на сьогодні уже врегулювано питання констатації смерті головного мозку, затверджено посадові інструкції трансплант-координаторів та розпочато реалізацію пілотного проекту щодо зміни механізму фінансування оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів. Також ведеться робота щодо організації роботи національного реєстру донорів КМ, запровадження програм підготовки трансплант-координаторів та імплементації положень Директив ЄС щодо трансплантації тканин і клітин до національних нормативно–правових актів.  

Попри те, що на думку експертів МОЗ прийнятий закон не є досконалим і містить суперечливі положення, розвиток трансплантації в України є одним з пріоритетів діяльності МОЗ, тож максимум зусиль команда міністерства спрямує на впровадження положень закону та розбудову національної системи.

За інформацією МОЗУ

Авторadmin_opnl

МОЗ України запускає онлайн-платформу з протоколами на засадах доказової медицини

Близько тисячі клінічних протоколів на засадах доказової медицини англійською мовою відтепер доступні в онлайн-режимі для зареєстрованих користувачів на ресурсі guidelines.moz.gov.ua

Наразі МОЗ України працює над перекладом доказових клінічних протоколів. У першу чергу будуть перекладені протоколи (Топ100) з найбільш актуальних захворювань і станів, що зустрічаються на первинній ланці.

Використання у лікарській практиці нових клінічних протоколів – один із найважливіших шляхів впровадження доказової медицини в нашій країні. 28 квітня 2017 набув чинності Наказ МОЗ України № 1422 від 29 грудня 2016 р., який дозволяє українським лікарям використовувати у своїй роботі міжнародні клінічні протоколи. Уже більше року українські лікарі можуть впроваджувати у своїй роботі ефективні методи діагностики та лікування.

ГОЛОВНЕ МЕНЮ