Хоспіс

У міру збільшення середньої тривалості життя, все більше людей переходять рубіж 65-річного віку і доживають до глибокої старості. У зв’язку з цим міняється картина захворюваності у фінальному періоді життя. Причиною смерті частіше є не гостра патологія, а важкі поєднані хронічні захворювання, що ставить перед системою охорони здоров’я завдання забезпечення більш ефективної і чуйної допомоги людям в перебігу фінальних років їх життя.

Все більше людей потребують допомоги у зв’язку з хронічними серцевими, респіраторними і цереброваскулярними розладами, а також онкологічними захворюваннями і деменцією. Іншими словами, група населення, що потребує паліативної допомоги, істотно «постаріла» і різко збільшилася в чисельності.

Паліативна допомога включає психологічну і моральну підтримку, направлену на те, щоб допомогти хворому зберігати в максимально можливому ступені активне і комфортне життя до останнього дня. Використовуючи комплексний підхід, паліативна допомога чуйно реагує на потреби хворих і їх близьких. Вона сприяє поліпшенню якості життя і може зробити позитивний вплив на перебіг захворювання. Літні люди поза сумнівом мають особливі потреби, оскільки властиві ним порушення здоров’я носять не такий характер, як у більш молодих, і часто відрізняються підвищеною складністю; частіше виникають поєднані розлади здоров’я різного ступеня тяжкості. Результати наших спостережень зокрема показують, що з віком різко підвищується вираженість таких симптомів, як психічна дезорієнтація, порушення функції сечового міхура і кишечника, ослаблення зору і слуху, а також запаморочення. Таким чином, порушення, які спостерігаються у літніх людей, складаються з проявів основного захворювання і власне вікових розладів. Це обумовлює значніші потреби в допомозі, тому надання паліативної допомоги має бути засноване на потребах пацієнта і його близьких, а не на прогнозі.

Наприклад, серцевою недостатністю страждає більше 20% людей у віці 70 років. При цьому вірогідність смертельного результату в перебігу п’яти років складає 80%, це гірший прогноз, ніж для багатьох видів злоякісних пухлин. Перебіг хвороби часто характеризується періодичними болісними загостреннями у вигляді посилення задишки і болів, з подальшим поступовим повним або неповним поверненням до початкового стану функцій. Прояви деменції спостерігаються у 12% людей старше 70 років. При переході за 80-річний рубіж цей показник підвищується до 23%. Серединне значення тривалості життя пацієнтів з моменту встановлення діагнозу складає вісім років, і в перебігу цього періоду відбувається прогресивне зниження функціональних можливостей і рівня психічного орієнтування. Типова симптоматика включає психічну дезорієнтацію, нетримання сечі, біль, пригнічений настрій, закрепи і втрату апетиту. Поступове руйнування особи хворого справляє тяжка емоційна дія на його близьких, догляд за ним вимагає значних зусиль. Надання допомоги хворим з деменцією, нездібним до свідомого волевиявлення та тягне за собою безліч етичних проблем. Такі хворі не представляють інтересу ні для лікувальних установ, ні для дільничних лікарів.

Враховуючи вимоги в цивілізованому і гуманному відношенні до людей на будь-якому етапі життя, виникла ідея розвитку паліативної допомоги в Чернігівській області.

5 жовтня 2005 року на базі Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні було вперше організовано 12 ліжок для надання паліативної допомоги людям похилого віку. Згідно Концепції розвитку психіатричної служби Чернігівської області з 1 липня 2008 року структурний підрозділ паліативної допомоги був перепрофільований у відділення психічних і поведінкових розладів для надання паліативної допомоги людям похилого віку з важкою супутньою сомато-неврологічною патологією на 40 ліжок. Відділення знаходиться на другому комплексі лікарні, на другому і третьому поверхах триповерхового корпусу. У палатах і інших приміщеннях відділення зроблений хороший ремонт і створені всі необхідні умови. Наше відділення є установою, призначеною для госпіталізації хворих з невиліковною патологією з метою забезпечення паліативного (симптоматичного) лікування, знеболення, надання медико-соціальної допомоги, догляду, психосоціальної реабілітації, а також психологічної підтримки родичів на період хвороби і/або втрати близьких. Біля відділення є храм на честь ікони Богоматері «Всіх скорботних радість». Священик приходить до пацієнтів поговорити, привітати зі святами.

До теперішнього часу ми надали допомогу більше 600 сім’ям, члени яких потребували постійного стороннього догляду і медичного обслуговування.

ЗМІ про нас:

Газета “Ваше здоров’я”: Тут працюють люди з особливим складом характеру

Хоспис при областной психоневрологической больнице стал пристанищем для более тысячи черниговцев

Хоспис – спасение от безнадежности

Как себя вести, если в семье — неизлечимо больной