ДОРОГІ МЕДИКИ!
Щиросердечно вітаю Вас із професійним святом – днем медичного працівника. Висловлюю Вам найтепліші слова вдячності за вашу благородну працю, за те, що даруєте людям найцінніше – здоров’я і життя.
Гіппократ сказав: «Любов до медицини йде пліч-о-пліч з любов’ю до людини». І справді, професія лікаря, це набагато більше, ніж просто професія. Своїм життєвим покликанням ви обрали благородну справу – порятунок життя. Лікарі, медсестри, фармацевти, санітари – у кожного з вас особлива місія і власна відповідальність за життя та здоров’я людини. Ваша професія почесна і вкрай непроста, адже ви лікуєте не лише тіло, а й зцілюєте душу, даруючи надію на одужання.
Ви завжди приходите на допомогу в найважчі хвилини, здійснюючи часом неможливе, постійно виявляєте співчуття до чужого болю, берете на себе відповідальність за життя та здоров’я людей.
Прийміть подяку за вашу самовіддану працю, талант і майстерність, за наполегливість та старанність у оволодінні новими знаннями. Бажаю вам, вашим рідним та близьким доброго здоров’я, щастя, життєвого благополуччя та нових успіхів у вашій шляхетній праці. Зичу успіхів у підвищенні професійної майстерності, міцного здоров’я і щоб кожен ваш день був зігрітий усмішками пацієнтів, розумінням рідних та близьких.
Усе буде Україна! Перемога буде за нами!
Вітаю!
Генеральний директор Володимир Іванович Ященко
Вітаю фахівців в білих халатах, які не знають страху, які за покликанням душі присвятили своє життя здоров’ю людей! Впевнений погляд, сильні руки, досвід і вміння роблять з нами чудеса! Вони змушують вірити в життя, вселяють надію і дарують одужання! Вони ніколи не здаються і доводять свою справу з високим професіоналізмом до відмінного результату! Повага і шана Вам, вельмишановні співробітники! Кожен з вас гідний низького поклону! Кожен з вас заслуговує щасливого життя без втрат і розчарувань! Бажаю вашим рідним розуміння вашої необхідності в цьому світі! Підтримки Вам і уваги з боку колег! Нехай ваша золота праця буде оцінена по заслугах! Бажаю вам ніколи не сумніватися у виборі професії та бути впевненими в результатах своєї роботи! Інакше бути не повинно!
Бажаю всім злагодженої роботи, взаємоповаги в колективі, спільних успіхів в боротьбі за здоров’я наших пацієнтів, а також всіх добрих благ в особистому житті кожного з Вас. Колеги, будьте здорові, завжди рішучі та впевнені у своїх діях, вірні своїм принципам і невразливі!
Вітаю!
Генеральний директор Володимир Іванович Ященко
Тютюнова епідемія є однією з найсерйозніших загроз для здоров’я населення, яке коли-небудь виникало у світі; щорічно від неї гине понад 8 мільйонів людей. Понад 7 мільйонів з яких – споживачі та колишні споживачі тютюну, і понад 1,2 мільйони – некурці, що піддаються впливу вторинного тютюнового диму.
Вживання тютюну лягає важким тягарем на плечі населення та економіку країни. Куріння викликає підвищений ризик серцево-судинних та респіраторних захворювань, раку, діабету, гіпертонії тощо. Тютюнопаління в закритих приміщеннях є основним джерелом забруднення повітря, оскільки в процесі куріння у повітря виділяються токсичні речовини, збільшуючи ризик впливу на некурців.
На всіх етапах свого життєвого циклу тютюн не тільки завдає шкоди здоров’ю всіх людей, але й забруднює нашу планету. Вирощування, виробництво та використання тютюну отруюють нашу воду, ґрунт, пляжі та міські вулиці хімікатами, токсичними відходами, недопалками, включаючи мікропластмаси, та відходами від електронних сигарет.
Тютюновий дим є фактором забруднення повітря та містить три види парникових газів: двоокис вуглецю, метан та оксиди азоту, які забруднюють навколишнє середовище як усередині приміщень, так і зовні. За даними ВООЗ виробництво тютюну стає причиною викидів обсягом 84 мільйонів тон в еквіваленті вуглекислого газу щорічно. Це рівнозначно запуску до космосу 280 000 ракет. Сигаретні фільтри (окурки) займають одне з перших місць серед забруднюючих та токсичних речовин, що містяться у наших водоймищах. Для біорозкладання недопалка потрібно близько 10 років, що дозволяє нікотину та хімічним речовинам просочуватися в навколишні екосистеми. Одне з досліджень Агентства з охорони навколишнього середовища показало, що при вимочуванні недопалків у прісній воді протягом 96 годин гине приблизно половина риби. Майже всі цигарки, що реалізуються через торгівельну мережу, мають фільтр з ацетилцелюлози, який погано піддається біорозкладу та є джерелом забруднення навколишнього середовища мікропластмасою. У загальносвітовому масштабі приблизна вага відходів, які щорічно утворюються в результаті загального життєвого циклу тютюну, становить близько 25 мільйонів тон.
Електронні відходи в цілому вже є колосальною проблемою: згідно з загальносвітовими оцінками щорічний обсяг таких відходів, що викидається, становить близько 99 млрд фунтів. Утилізація картриджів та батарей для електронних цигарок створює серйозну екологічну проблему. Більшість пластмасових картриджів для електронних сигарет не підлягають повторному використанню або переробці та опиняються у стічних канавах, на вулицях та у водоймах. Неналежна утилізація цих виробів завдає величезної шкоди навколишньому середовищу, оскільки вони складаються з біонерозкладних матеріалів, таких як металеві котушки, пластмаси, розпилювачі, батареї та чіпи мікроконтролерів. Крім того, багато виробів є одноразовими.
Тютюнова промисловість, щорічний внесок якої у викиди парникових газів становить 84 мегатонни в еквіваленті вуглекислого газу, призводить до зміни клімату та зниження його стійкості, витрачаючи ресурси та завдаючи шкоди екосистемам. Скорочення споживання тютюну має бути визначено як один з найважливіших важелів для досягнення всіх цілей у сфері сталого розвитку, а не тільки тих, які безпосередньо пов’язані зі здоров’ям.
Не піддавайтеся на прийоми тютюнових підприємств, які намагаються відвернути загальну увагу від шкоди навколишнього середовища, вдаючись до «зеленого камуфляжу» для своєї продукції у вигляді пожертвувань на ініціативи зі сталого розвитку та звітності щодо дотримання екологічних «стандартів», які вони часто встановлюють самі.
Кожна викурена сигарета або використаний тютюновий виріб розточує дорогоцінні ресурси, від яких залежить наше існування. Відмовтеся від тютюну заради свого здоров’я та здоров’я нашої планети!
Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну
Протягом тривалого часу ми відчуваємо зростання темпів життя. Разом із цим збільшується і психоемоційне навантаження на нервову систему людини. Ще одним потрясінням для багатьох стала пандемія COVID -19, яка не могла не вплинути на здоров’я кожного з нас. Тому ми часто чуємо про стрес, відтак давайте розберемось, чи завжди стрес — це погано, і якими можуть бути його наслідки.
Адаптація до зовнішніх подразників – це фізіологічна функція стресу. Тобто стрес — це особливий стан, який забезпечує захист організму від загроз. При цьому в організмі розвиваються зміни як нервової, так і гормональної системи. Натомість стрес може бути як корисним, так і шкідливим. Корисний стрес або «еустрес» допомагає мобілізуватись фізично та емоційно. Короткочасний – викликає відчуття ейфорії та значущості докладених зусиль. Це нормальна реакція здорової людини на зовнішні фактори. Але ресурси нашого організму не безмежні. У тому випадку, коли інтенсивність та тривалість дії фактору перевищують можливості організму протистояти стресу, він виснажується. Тоді такий стрес називається дистресом. Згідно з концепцією, яку ще 1936 році описав канадський фізіолог Ганс Сельє, під час дії стресових факторів активуються симпатоадреналова та гіпоталамо-гіпофізарна — адренокортикальна системи, які взаємодіють одна з одною. Наприклад, симпатоадреналова с система відповідає за реакцію “ бий або біжи”. Активація симпатичної нервової системи призводить до мобілізації організму, дає можливість підготуватись до активних дій, адже відбувається викид адреналіну в кров, внаслідок чого відбувається звуження судин шкіри та нирок, а також розширення судин скелетних м’язів та судин, що забезпечують надходження крові до серця. А гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальна система активується при більш тривалій дії стресових факторів. Найважливішу роль тут відіграє “ гормон стресу” – кортизол, який стимулює перетворення білків у вуглеводи, призводить до підвищення концентрації глюкози крові, регулює утворення і розподіл жирів, пригнічує клітинний та гуморальний імунітет. Таким чином, хронічний стрес негативно впливає на стан нашого організму.
Відтак, розглянемо етапи розвитку стресу. Стрес проходить 3 стадії:
Ознаки хронічного стресу:
Мозок.
Під впливом хронічного стресу центральна нервова система стає вразливою, що може призвести до змін у поведінці та стати причиною переїдання, недоїдання, зловживання алкоголем, наркотиками або до соціальної ізоляції, відчуття втрати контролю над життям, зниження настрою на знервованістю.
Серцево-судинна система.
Серце у стані стресу працює швидше. Судини стискаються і спрямовують більше кисню у м’язи задля забезпечення сили для термінової реакції. Це сприяє підвищенню кров’яного тиску. А постійна гіпертонія посилює ризик виникнення інсульту та серцевого нападу. Можливе відчуття тиску та болю за грудиною , задишка, швидка втомлюваність.
М’язи.
М’язи напружуються аби в разі необхідності захиститися від імовірних травм. Як правило, вони повертаються у спокійний стан. Але хронічний стрес тримає м’язи в постійній напрузі , що викликає больові відчуття по всьому тілу.
Травна система
У стані стресу печінка виробляє додатковий цукор (глюкозу), щоб забезпечити організм енергією. Але якщо цей стан переходить у хронічний, організм може не впоратися з підвищеним рівнем глюкози, що може збільшити ризик появи діабету ІІ типу.
Знижене кровопостачання травної системи може стати причиною виразки шлунка, також можуть відновитися симптоми існуючої виразки.
Окрім того, хронічний стрес впливає на те, як їжа пересувається травною системою. Залежно від особливостей організму, наслідками можуть бути діарея, запори, нудота, блювота і болі в животі.
Імунна система
Стрес стимулює імунну систему. За форсмажорних обставин це працює людині на користь, адже допомагає уникнути інфекцій та пришвидшує загоєння ран. Але з часом гормони стресу навпаки роблять імунну систему вразливішою до вірусних захворювань. Це, як мінімум, збільшує час, необхідний організму для відновлення після хвороби або травми. Знижується клітинний та гуморальний імунітет, що призводить до більш частих та важких застудних захворювань.
Репродуктивна система
Короткочасною реакцією на стрес у чоловіків є викид тестостерону. Але від регулярного емоційного виснаження його рівень із часом зменшується. Це впливає на виробництво сперми, спричиняє еректильну дисфункцію і може призвести до імпотенції. У жінок стрес впливає на перебіг циклу, менструація стає нерегулярною та болючішою. До того ж постійне нервове виснаження посилює симптоматику.
Як протидіяти хронічному стресу:
2.Змінюйте режими роботи та відпочинку.
Потрібно підкреслити: коли не компенсується стресовий стан, то це призводить до виникнення найрізноманітніших нервових станів (неврозів), що є психічним розладом та потребує негайного звернення до лікаря, в першу чергу до психоневролога. Потрібну консультацію ви можете отримати у фахівців психоневрологічного диспансеру КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» за адресою вул. І. Мазепи, 3.
При екстреній ситуації звертатися за телефоном довіри (0462) 970-978.
Під час загальної напруги у суспільстві і підвищення рівня тривожності, пов’язаних із загальносвітовою пандемією, жителі міста та області мають змогу отримати консультацію психолога в телефонному режимі за номером «гарячої лінії» телефону довіри 970-978, який знаходиться на базі КНП «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» та отримати навички регулювання панічних та тривожних станів. Не зволікайте, якщо вам потрібна допомога кваліфікованого психолога!
Генеральний директор КНП “Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня” В. Ященко.
Наш організм з віком багато в чому змінюється і сон не є виключенням.
Знання про те, що сон змінюється з віком дає підставу зробити висновок, що скорочення тривалості сну з плином часу, зовсім не безсоння, а закономірний життєвий процес.
З віком кількість сну змінюється. Новонароджені сплять 16—18 годин, і це той вік, коли ми знаходимось уві сні максимальну кількість часу. Потім тривалість сну зменшується, до 10 годин за ніч в десятирічному віці. В підлітковий період тривалість сну складає біля 8 годин. Потім ми в середньому спимо біля 7 годин і до сімдесятирічного віку ми спимо 6-6,5 годин. Тим не менш іноді ми компенсуємо нічний сон денним.
Зазвичай людям, що були розбуджені під час повільного сну, здається що він був дуже коротким і не дуже глибоким. Насправді в ці моменти йде відновлення біохімічної рівноваги мозкової тканини і активізація управління внутрішніми органами. Наприклад, в період «дельта-сну» в організмі посилюється синтез білків, відбувається ділення клітин, йде вироблення деяких життєво важливих гормонів, в тому числі и гормону росту. Мабуть, саме тому діти під час сну літають…
Це так звані міоклонічні судоми — мимовільне здригання тіла, яке може відбуватись в ранній фазі сну у всіх або майже у всіх здорових людей. Це показник неврологічних змін, що відбуваються уві сні.
Найяскравіші сни сняться в першій фазі сну, яка характеризується хвилями мозку, що властива стану неспання. Тому людина, що спить, часто голосно розмовляє, реагуючи на подразники у сновидіннях. За пропозицією багатьох дослідників, розмови під час сну свідчать про стресовий стан людини.
Для спокійного сну малюка дуже важливий чіткий режим. Вкладати дитину треба завжди в один і той же час, це допоможе настроїти «біологічний годинник» на сон. Дитину не повинна бути голодною перед сном. Для спокійного нічного сну дитини необхідно привчати засинати самостійно, без додаткової допомоги батьків, бабусь, дідусів та інших родичів.
Обстеження залежать від порушень сну. При безсонні, як правило, проводять клінічне інтерв’ю, яке поєднується з обстеженням по шкалам. В клінічному інтерв’ю необхідно звернути увагу на супутню патологію, яка може визивати або посилювати безсоння. Лікування основного захворювання може відновити сон до вікової норми. Проведення полісомнографії рекомендовано, але не є обов’язковим.
При підозрі на апное під час сну необхідно провести полісомнографію (для визначення зниження насиченості крові киснем та індексу апное), зміна ваги та індексу маси тіла (як правило, люди мають підвищену вагу), рентгенографію органів грудної клітини, уточнення про паління, зловживання алкоголем, снодійним та седативними препаратами (які можуть призвести до виникнення і прогресування апное), хропіння, наявність денної сонливості та артеріальної гіпертензії. Важливо, щоб партнер пацієнта або людина, яка спить в одній і тій же кімнаті, був на первинному огляді разом з пацієнтом для отримання об’єктивної інформації.
Деякі вчені вважають, що кольорові сни сняться людям з розхитаною психікою, так, за їхніми експериментами, пацієнти, що страждають на шизофренію, бачать кольорові сни в 20 разів частіше! Однак не варто впадати у відчай, це усього лише одна з версій, від якої дослідники поступово відмовляються! Інша гіпотеза про чорно-білі сни передбачає, що вони з’явились з розповсюдженням чорно-білих фотографій, кіно та телебачення. І таким чином людина може порівняти чорно-білу картинку з реальним барвистим світом. Ще одна версія свідчить, що інтенсивність забарвлення снів залежить від емоційного стану того, хто спить. Якщо людина відчула за день сильні емоції, то його сон напевно буде грати усіма кольорами веселки, а якщо ж людина втомилась, або просто виснажена, то вона бачить слабо забарвлені сни. Як би то не було кольорові сни набагато рідше чорно-білих носять негативний характер. До того ж, за результатами дослідження американців, більш яскраві кольорові сни бачать інтелектуально розвинені люди. Ну, а бачать їх 20% населення!
Сни бачать усі люди, але кількість людей, що їх пам’ятають при пробудженні значно менша. Людина пам’ятає сон в залежності від того, в яку фазу сну вона прокинулась.
Сновидіння можуть зникнути або бути дуже короткочасними, якщо фаза REM сну дуже коротка і при цьому часта, однак це явище дуже рідке.
Апное — це захворювання, яке характеризується зупинкою зовнішнього дихання під час сну, як правило на 10 секунд, і може досягати 2—3 хвилин. Під час апное відсутні рухи дихальних м’язів. Пацієнти, що страждають апное можуть мати зупинку дихання до 20—30 разів за ніч. Апное порушує сон, викликає денну сонливість, погіршує пам’ять, інтелект, зниження працездатності та постійну втомлюваність.
Види апное:
Апное під час сну, як правило, виникає у людей, що хроплять, які мають зайву вагу, товсту та коротку шию.
Вживання алкоголю та табакопаління може сприяти виникненню апное.
Багато людей вважають, що нормальна температура тіла 36,6 градусів за Цельсієм повинна бути постійною протягом доби. Дослідження довели, що коливання температури тіла циклічні і змінюються протягом дня. Температура тіла мінімальна в ранкові години і починає зростати відразу після сходу сонця. Вона продовжує зростати до полудня, потім трохи спадає, після чого виникає знов під’ойм з піком о шостій години вечора. Кількома годинами пізніше температура падає до тих пір, поки ми поснемо і продовжує знижуватись приблизно до чотирьох годин ранку. У здорової молодої людини денна мінімальна і максимальна температура варіюється на 1—1,5 градуси. Такий ритм температури близький до змін нашого рівня активності, неспання та сонливості. Ми найбільш активні пізнім ранком і раннім вечором, коли наша температура висока. Ми засинаємо і менш активні, коли наша температура знижується з найбільшою вірогідністю к 3 годинам 30 хвилинам ранку.
Найбільш поширеною та загальноприйнятою класифікацією хронотипів вважається класифікація, за якою люди діляться на ранковий тип — «жайворонки» та вечірній тип — «сови». Дана класифікація характеризує рівень неспання і активності в різний час доби. Жайворонки функціонують оптимально вранці, так як їх температура тіла зростає вранці. Сови функціонують найкращим чином ввечері, коли настає максимальний пік їхньої температури.
Це може бути пов’язане зі зміною обстановки, більш теплою погодою на півночі в літній період в порівнянні з основним місцем проживання, постійним перебуванням на вулиці. Це все призводить до підвищення температури тіла, що утруднює засинання, сприяє частим і раннім пробудженням.
Температура в кімнаті може значно впливати на сон. Наприклад, безсоння обумовлене недостатнім падінням температури тіла під час засинання або під час сну. Коли Ви спите в теплій кімнаті, температура тіла не буде знижуватись, що призведе до утруднення засинання і глибокий сон також скоротиться, нічні пробудження будуть частими. Це пояснює чому сон гірший в літній період часу.
З іншого боку температура тіла падає швидше, коли в кімнаті прохолодно. Чим нижча температура в спальні, тим швидше знизиться температура тіла, тим легше нам буде заснути і не прокидатись вночі.
ГІГІЄНА СНУ
Люди з безсонням повинні прагнути, щоб спальня була прохолодною, відкривати вікна в прохолодну ніч або включати кондиціонер в жаркий літній день. Якщо ви спите не один, і партнер хоче більш теплу спальню, йому можна скористатись додатковою ковдрою.
Шум може порушувати сон. Так як система сну при безсонні вразлива, сон може бути порушений при найменшому шумі. Існує кілька способів зменшити вплив шуму. Багатьом допомагають беруші у віха. Для інших — ритмічний звуковий фон вентилятора або кондиціонера. Ці приборі відволікають від сторонніх оточуючих шумів, вони як вода або дощ розслабляють і сприяють сну. Користування вентилятором та кондиціонером дозволить Вам спати з зачиненим вікном, якщо Ви живете в місці, коли вікна виходять на галасливу вулицю.
Депресія може викликати значне порушення здоров’я, особливо якщо вона має затяжний характер і важкий перебіг. Цей стан може призводити до значних страждань людини, порушення працездатності, неуспішності в школі, проблем в сім’ї.
Щорічно близько 800 тис. осіб гинуть в результаті самогубства — це друга за значимістю причина смерті серед людей віком 15—29 років.
Незважаючи на те, що існують ефективні види лікування депресії, допомогу отримують менше половини людей, що страждають від неї (у багатьох країнах менше 10%). Серед перешкод для отримання ефективного лікування: відсутність ресурсів, дефіцит підготовлених медичних кадрів, соціальна стигматизація (соціальне «клеймо»), пов’язана з психічними розладами. Ще однією перешкодою є неточна оцінка стану. У всіх країнах людям з депресію часто встановлюється неправильний діагноз.
Проблема депресії та інших порушень психічного здоров’я зростає в глобальних масштабах.
В залежності від кількості симптомів і ступеня їх тяжкості депресивний епізод може бути визначений як легкий, помірний або важкий.
Людина з легким депресивним епізодом буде мати деякі труднощі у виконанні звичайної роботи і соціальної діяльності, але, цілком ймовірно, не припинить повністю функціонування. Під час важкого депресивного епізоду, вкрай малоймовірно, що людина зможе продовжувати соціальне життя, роботу і виконання домашніх обов’язків.
Також виділяють депресію у людей, котрі мали раніше маніакальні епізоди, а також депресію у людей, які раніше таких епізодів не мали. Обидва типи депресії можуть бути хронічними (тобто протягом тривалого періоду часу) і протікати з рецидивами, особливо якщо вони залишаються без лікування.
Рекурентний депресивний розлад — це повторювані депресивні епізоди. Під час таких епізодів людина знаходиться в пригніченому настрої, втрачає інтереси і не відчуває почуття радості, а зменшення життєвої енергії призводить до зменшення активності на протязі, як мінімум, двох тижнів. Багато людей з депресією страждають також від симптомів тривоги, порушень сну і апетиту, зниження концентрації уваги, можуть відчувати провину або мати низьку самооцінку.
Біполярний афективний розлад зазвичай складається як з маніакальних, так і з депресивних епізодів, що перериваються періодами нормального життя. Маніакальні епізоди проявляються піднесенням настрою, надмірною руховою та мовною активністю, завищеною самооцінкою, роздратованістю, зниженням потреби у сні.
Депресія розвивається внаслідок складної взаємодії соціальних, психологічних і біологічних факторів. У людей, які пережили будь-які несприятливі події (тяжкі втрати, психологічні травми), депресія розвивається з більшою ймовірністю. Депресія, в свою чергу, може посилювати стрес, порушувати нормальну життєдіяльність, погіршувати життєву ситуацію, тобто приводити до поглиблення існуючих проблем.
Спостерігається взаємозв’язок між депресією і фізичним здоров’ям. Наприклад, серцево-судинні хвороби можуть призводити до розвитку депресії і навпаки.
Встановлено, що профілактичні програми зменшують вірогідність розвитку депресії. Ефективні підходи щодо профілактики депресій на рівні окремих спільнот, в т.ч. орієнтовані на школи програми з навчання позитивному мисленню дітей та підлітків.
Програми, призначені для батьків дітей з поведінковими проблемами, сприяють зменшенню можливості виникнення депресивних симптомів у батьків, поліпшенню результатів у їх дітей.
Програми фізичних вправ для літніх людей досить ефективні для профілактики розвитку депресії.
Існують ефективні види лікування як помірної, так і важкої депресії. Спеціалісти можуть пропонувати психологічні види лікування (такі як поведінкова активація, когнітивна поведінкова терапія, міжособистісна психотерапія) або застосування антидепресантів (таких як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти). Тільки лікарі можуть оцінити можливі побічні ефекти антидепресантів, враховувати наявні можливості для проведення того чи іншого виду лікування (з точки зору експертного потенціалу та/або наявності препаратів), а також індивідуальні переваги.
У складі різних видів психологічного лікування слід розглядати індивідуальні та/або групові види очного психологічного лікування, що проводяться фахівцями або добровольцями під контролем фахівців.
Психосоціальна терапія ефективна і повинна бути терапією першої лінії в разі легкої депресії.
Антидепресанти можуть бути ефективною формою лікування помірної і важкої депресії, але вони не повинні ставати терапією першої лінії в разі легкої депресії. Їх не слід використовувати для лікування депресії у дітей та з обережністю застосовувати у підлітків.
Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України про розподіл лікарських засобів 16 травня в область надійшла партія імунобіологічних препаратів, наданих посольством Індії в Україні як гуманітарну допомогу.
Чернігівщина отримала:
«Імуноглобулін людський протиправцевий» – 849 доз,
«Антитоксин правцевий» – 1943 ампули,
«Антирабічний імуноглобулін» – 351 флакон,
«Антитоксин проти зміїної отрути» – 36 флаконів,
«Дифтерійний антитоксин» – 22 флакони.
Надані препарати використовують з лікувальною метою.
Сьогодні, 17 травня, депутати Верховної Ради проголосували у другому читанні за законопроект № 2386-1а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я та трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людині». Прийняття цього законопроекту є важливим та довгоочікуваним кроком для забезпечення розвитку трансплантології в Україні.
Проект закону було зареєстровано у Верховній Раді у серпні 2015 року, тобто майже 3 роки тому. Усвідомлюючи важливість створення законодавчого підгрунття для розвитку та розбудови національної системи трансплантації органів, тканин та клітин, МОЗ долучався до підготовки і доопрацювання цього законопроекту та послідовно підтримував його прийняття.
Трансплантація є цивілізаційним показником розвитку системи надання медичної допомоги у державі, а готовність її громадян до пожертви власних анатомічний матеріалів у разі смерті чи за життя (у випадку кісткового мозку) є ознакою високої свідомості та становлення здорового громадянського суспільства. Проте варто розуміти, що наступного дня після прийняття цього закону не будуть відбуватися пересадки нирок та серця, а кістковий мозок від закордонних донорів не почне одразу надходити в українські лікарні. Упродовж 20 років у цьому напрямку не відбувалося значних зрушень: не купувалося сучасне обладнання, лікарі-трансплантологи не проходили тренінги та навчання, не створювалися інформаційні системи чи реєстри донорів та реципієнтів, нормативні підзаконні акти для врегулювання більшості питань, зокрема – щодо якості та безпеки процесів та роботи установ (ЗОЗ), що задіяні в процесі трансплантації.
Водночас, робити перші кроки МОЗ почав ще до прийняття цього законопроекту. Так, на сьогодні уже врегулювано питання констатації смерті головного мозку, затверджено посадові інструкції трансплант-координаторів та розпочато реалізацію пілотного проекту щодо зміни механізму фінансування оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів. Також ведеться робота щодо організації роботи національного реєстру донорів КМ, запровадження програм підготовки трансплант-координаторів та імплементації положень Директив ЄС щодо трансплантації тканин і клітин до національних нормативно–правових актів.
Попри те, що на думку експертів МОЗ прийнятий закон не є досконалим і містить суперечливі положення, розвиток трансплантації в України є одним з пріоритетів діяльності МОЗ, тож максимум зусиль команда міністерства спрямує на впровадження положень закону та розбудову національної системи.
25 — 27 квітня в Києві відбувся IX МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ФОРУМ «Інновації в медицині — здоров’я нації» — масштабний комплексний захід інноваційної спрямованості в галузі охорони здоров’я України, який об’єднує науково-практичну програму, школи, виставки та спеціалізовані експозиції і створює міжнародну платформу для обміну досвідом та підвищення кваліфікації фахівців охорони здоров’я. В форумі прийняли участь представники Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні:
зав. клінічної лабораторії — Ковтун Оксана Олександрівна
зав. діагностично-лікувального центру — Крук Юрій Михайлович
лікар-стоматолог ЛДЦ — Степаненко Олексій Юрійович
ст. мед. сестра 20-го відділення — Темна Ірина Леонідівна
Ознайомитись з офіційним звітом форуму можна ТУТ
Про реформування системи фінансування охорони здоров’я говорили на черговому вебінарі для громад-лідерів фахівці проекту USAID, компонент підтримки медичної реформи.
Аналізували нормативно-правову базу системи охорони здоров’я: Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Зокрема, розглянули програму медичних гарантій та оплату медичних послуг та лікарських засобів за цією програмою.