ГОЛОВНЕ МЕНЮ

Що таке хронічний стрес та як його подолати?

За минулі десятиліття темп життя зріс.  Разом з цим збільшилось психоемоційне навантаження на нервову систему людини. Ще одним потрясінням для багатьох стала пандемія COVID -19, що не могла не вплинути на здоров’я кожного з нас.

Ми часто чуємо слово “ стрес”, тож давайте розберемось, чи завжди стрес — це погано, і які наслідки тривалого стресу.

 

Адаптація – це фізіологічна функція стресу. Тобто стрес — це особливий стан, який забезпечує захист організму від загроз. При цьому в організмі розвиваються зміни як нервової так і гормональної системи організму.

 

Стрес – може бути корисним або не дуже. Корисний стрес або «еустрес» – допомагає мобілізуватись фізично та емоційно. Короткочасний, викликає відчуття ейфорії та значущості прикладених зусиль. Це нормальна реакція здорової людини на зовнішні фактори. Але ресурси нашого організму не безмежні. У тому випадку, коли інтенсивність та тривалість дії фактору  перевищують можливості нашого організму протистояти, організм людини виснажується, і такий стрес називається дистрес.

Згідно концепції, яку ще 1936 році, описав канадський фізіолог Ганс Сельє, під час дії стресових факторів, активуються симпатоадреналова та гіпоталамо-гіпофізарна — адренокортикальна системи, які взаємодіють одна з одною .

Симпатоадреналова система відповідає за реакцію “ бий або біжи”. Активація симпатичної нервової системи призводить до мобілізації організму, дає можливість підготуватись до активних дій, відбувається викид адреналіну в кров. В наслідок чого відбувається звуження судин шкіри та нирок, а також розширення судин скелетних м’язів та судин, що забезпечують кров’ю серце.

Гіпоталамо- гіпофізарно- адренокортикальна система активується при більш тривалій дії стресових факторів. Найважливішу роль тут грає “ гормон стресу” кортизол. Він стимулює перетворення білків у вуглеводи, призводить до підвищення концентрації глюкози крові, регулює утворення і розподіл жирів, пригнічує клітинний та гуморальний імунітет. Таким чином хронічний стрес негативно впливає на стан нашого організму.

Розглянемо етапи розвитку стресу.

 Стрес проходить 3 стадії:

  1. Стадія тривожності – стадія мобілізації сил. Відбувається зміна коровозабезпечення органів, збільшується постачання кров’ю мозку, серця, м’язів, в той час як травної системи — зменшується. Також підвищується пульс та частота дихання. Змінюється і психічний стан — людина стає більш сконцентрованою, вся увага зосереджена на подразнику. Більшість стресових ситуацій закінчуються на цьому етапі.
  2. Стадія резистентності. Мета цієї стадії підвищити опірність організму до дії подразників, людина стає більш витривалою, активізується діяльність мозку та м’язів, мобілізується воля та бажання подолати незвичні обставини. На цій стадії можна помітити як змінюється колір обличчя, можуть тремтіти кінцівки, напружуватись м’язи. І, найважливіше, організм мобілізує всі імунні сили на захист людини від стресового подразника ззовні. Лейкоцити надходять до клітин шкіри ,намагаючись захистити у першу чергу поверхню шкіри від проникнення патогенних бактерій, але на противагу знижується їх вміст у селезінці та периферійній крові, цим самим послаблюється їх імунна система. Також стимулюється діяльність кори наднирників та виділяється кортизол, про який мова вже йшла вище.
  3. Стадія виснаження. Якщо дія фактору не припиняється, він продовжує бути занадто інтенсивним та тривалим, розвивається стійке виснаження всіх сил організму.

Ознаки хронічного стресу:

  1. Мозок.

Під впливом хронічного стресу центральна нервова система стає вразливою, що може призвести до змін у поведінці, стати причиною переїдання, недоїдання, зловживання алкоголем, наркотиками або до соціальної ізоляції, відчуття, що ви втратили контроль над життям, знижений настрій на знервованість.

  1. Серцево-судинна система.

Серце у стані стресу працює швидше. Судини стискаються і спрямовують більше кисню у м’язи задля забезпечення сили для термінової реакції. Це сприяє підвищенню кров’яного тиску. А постійна гіпертонія своєю чергою посилює ризик інсульту й серцевого нападу. Можливе відчуття тиску та болю за грудиною , задишка, швидка втомлюваність.

  1. М’язи.

М’язи напружуються, аби в разі необхідності захиститися від імовірних травм. Як правило, вони повертаються у спокійний стан. Але хронічний стрес тримає м’язи в постійній напрузі — це викликає больові відчуття по всьому тілу.

4.Травна система

У стані стресу печінка виробляє додатковий цукор (глюкозу), щоб забезпечити нас енергією. Але якщо цей стан перетікає у хронічний, організм може не впоратися з підвищеним рівнем глюкози, що збільшує ризик розвитку діабету ІІ типу.

Знижене кровопостачання травної системи може стати причиною виразки шлунка, також можуть відкритись уже існуючі виразки.

Окрім того, хронічний стрес впливає на те, як їжа рухається травною системою. Залежно від особливостей організму наслідками бувають діарея, запори, нудота, блювота і болі в животі.

  1. Імунна система

Стрес стимулює імунну систему. За форс-мажорних обставин це працює нам на користь, бо допомагає уникнути інфекцій та пришвидшує загоєння ран. Але з часом гормони стресу навпаки роблять імунну систему вразливішою до вірусних захворювань. Це, як мінімум, збільшує час, необхідний організму для відновлення після хвороби або травми.

Знижується клітинний та гуморальний імунітет, що призводить до більш частих та тяжкіших простудних захворювань.

  1. Репродуктивна система

Короткочасною реакцією на стрес у чоловіків є викид тестостерону, але від регулярного емоційного виснаження його рівень із часом зменшується. Це впливає на вироблення сперми, спричиняє еректильну дисфункцію і навіть може призвести до імпотенції.

У жінок стрес впливає на перебіг циклу — менструація стає нерегулярною та болючішою. До того ж постійне нервове виснаження посилює фізичні симптоми менопаузи.

Неочевидні ознаки хронічного стресу:

  1. Втрата волосся та передчасна сивина. Стрес може спричинити стан, при якому волосяні фолікули переходять у стан спокою, ніби в сплячку і перестають створювати нове волосся. Але коли стресовий період завершується, ріст волосся як правило відновлюється. Хронічний стрес може впливати на волосяний пігмент, через що люди сивіють.
  2. Підвищена чутливість до болю. Стрес провокує фізичну напругу, що у свою чергу призводить до головних болів, болях в шиї та спині. Це можна пояснити тим, що стрес гальмує вироблення гормону, який допомагає людям впоратись з болем.
  3. Зниження фертильності. Стрес може знижувати фертильність як у чоловіків, так і у жінок. У жінок стрес спричинює збої у менструальному циклі та проблеми з овуляцією. А у чоловіків — впливає на кількість та якість сперми.
  4. Напади жару. Це нормально для людини трохи пітніти коли вона нервує.Але хронічний стрес може підвищувати пітливість людей в принципі. У жінок в період менопаузи це може погіршити їхні напади жару (приливи).
  5. Ком в горлі. М’язи нижньої частини горла та стравоходу скорочуються під час тривоги й це може спровокувати труднощі з ковтанням.
  6. Здуття живота. Стрес впливає на склад мікробів у нашому організмі. І це може призводити до здуття живота. Під час стресу кишківник стискається, і це може викликати діарею, закрепи та здуття.

Як протидіяти хронічному стресу.

  1. Визначте ситуації, які викликають у вас стрес. Розробіть план та алгоритм поведінки у цих ситуаціях. Готуйтесь до схожих ситуацій – збільшуйте свою витривалість до стресових чинників
  2. Чергуйте роботу та відпочинок.
  3. Практикуйте фізичну активність. Проводьте щодня близько 2 години на свіжому повітрі.
  4. Спілкуйтесь з друзями.
  5. Підтримуйте свою самооцінку через фіксацію цілей які ви досягнули і справ які виконали.

6.Відновіться через релаксацію (якщо не знаєте спеціальних технік – спробуйте поспати).

  1. Здорове харчування. Відновіть кількість вітамінів/амінокислот/білків в організмі.

Особливо потрібно підкреслити, що коли  не компенсується стресовий  стан, то це призводить до виникнення найрізноманітніших нервових станів (неврозів), що вже являється психічним розладом та потребує негайного звертання до лікаря фахівця, в першу чергу до психоневролога. Потрібну консультацію Ви можете отримати у наших фахівців в психоневрологічному диспансері (в тому числі анонімну) за адресою вул. І. Мазепи, 3.

При екстреній ситуації звертатися за телефоном довіри (0462) 970-978.

 

Будьте здорові!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ГОЛОВНЕ МЕНЮ